Розвиток культури, освіти та медицини – таке завдання поставив собі новоспечений голова Бережанської ОТГ Ростислав Бортник. Як він планує це робити? Читайте в нашому інтерв’ю. 
Ростиславе, які ваші першочергові плани на цей рік?
Ми змушені будемо створити центр надання соціальних послуг, тому що є вимоги, які ми не можемо порушувати. Також працюємо із туризмом. Плануємо створити імідж, бренд громади. Про наше місто вже чують і знають, тому, я впевнений, що у цьому напрямку ми будемо розвиватись доволі швидко. Окрім того, плануємо прийняти загальну концепцію нашого міста, тобто стратегію розвитку громади.
Щоби я ще хотів – це створити плацдарм, майданчики для інвестицій. Зокрема, в нас є місце під індустріальний парк, який ще треба доопрацювати. Перше рішення є, є земля, площею у 23 гектари, але треба ще виготовити документацію, і тоді деякі інвестори будуть зацікавлені до нас прийти.
Стосовно благоустрою також плануємо багато зробити, хоча тут більш проблемними є фінансові питання. Бракує коштів.
Що було найважче вирішувати, коли ви лише посіли посаду голови ОТГ?
Щоб було зрозуміло, я був самовисуванцем, жодної політичної партії не мав. Проблеми були якраз в тому, що не маючи своїх депутатів, дуже важко сформувати більшість в міській раді. Приміром, перший супротив я відчув у день, коли я склав присягу та намагався обрати секретаря міської ради. Можна сказати, що я обійняв посаду в не зовсім вдалий період, адже якщо взяти, я почав виконувати обов’язки 25 листопада, а до 25 грудня треба було прийняти бюджет, і це без заступників. З нового року розпочався інший процес, треба було вибрати старост і хотілось це зробити демократично. Нам це вдалося. Ми об‘їхали старостинські округи, їх 9, провели обговорення з мешканцями громади щодо кандидатур. І вже тоді, попри те, що мені «закидали», що я не маю досвіду управління, я вирішував такі речі. Адже в кінці січня вийшов проект нового закону про самоврядування, в якому пропонувалося спілкування з людьми щодо обговорення кандидатур. Це показало, що я рухаюсь у правильному напрямку. І схожих прикладів було чимало.
Перед початком роботи визначили основні завдання, які мають бути здійснені? Приміром, розвиток медицини або освіти, збереження історичних цінностей?
Розвитку медицини чи чогось іншого неможливо досягнути, коли немає фінансування. Бюджет міської ради виконувався або навіть перевиконувався, ми мали успіх, але, попри те, в багатьох аспектах недопрацьовували. Не зайшов досить великий інвестор для створення робочих місць. Проблема в тому, що те, що ми заробляємо, ми зразу витрачаємо. При формуванні бюджету я зрозумів, що в нас видатки більші ніж ми заробляємо, наші бажання більші, ніж можемо собі дозволити. Міська рада не може заробляти на створенні робочих місць, особливо коли мова йде про комунальні підприємства, ми можемо заробляти при створенні сприятливого клімату для інвестицій. Першочергово я поставив собі ціль, щоб ми навчились заробляти. Тобто зробити так, щоб в нас створювалося більше робочих місць, і тим самим будуть збільшуватися податки, буде більше фінансування. Для цього я шукаю різні можливості, тим паче, що у нас є великий потенціал: наше територіальне розміщення має хороші перспективи, адже ми перебуваємо в центрі 3 областей, недалеко до кордону з Євросоюзом, через нашу громаду проходить дорога М-12 (Стрий-Ізварине) яку зараз капітально ремонтують, в нас є гілка залізниці, через яку також можна розвантажити асфальтні дороги, в нас є поклади природнього газу, а глибше ймовірно і нафти. Рельєф сприятливий для вітрових електростанцій.
У нашій громаді є коледж та інститут, це хороший плацдарм з підготовки спеціалістів на нові виробничі підприємства. В нашій громаді є два консервних заводи, персонально в мене є ідея випускати на них лінійку нової продукції за новими рецептами і під брендом нашої громади «Бережанщина. Там, де добре…». На Тернопільщині одна із найменших середніх заробітніх плат в Україні, для нас це мінус, а для інвесторів це плюс. Коли до мене звертаються інвестори, я озразу намагаюся підтримати кожного з них, бо розумію, що це дасть додаткове наповнення бюджету.
Другим важливим аспектом є соціальна сфера. Я в свою чергу, будучи за кордоном, беручи участь у гуманітарних проектах, розумів, що в Україні соціальна сфера – це велика проблема. В своїй діяльності архітектора я мав можливість проектувати 2 будинки для літніх людей та соціальну школу, і це мені дало сильну платформу для діяльності. І я розумію, що в Україні і, зокрема, в нашій громаді потрібно покращувати соціальну сферу.
Серед перших таких моїх проектів було створення нової геріатрії, будинку для літніх людей, для дітей – реабілітаційний центр, але для цього треба було створити нову структуру, яка б могла цим займатися. Я розумію, що інші політики, голови громад бояться займатися цим питанням, бо розуміють, що це витратна і дотаційна складова. Ми намагалися створити центр надання соціальних послуг, де б допомагали не тільки людям старшого віку, яким потрібна допомога, а також і дітям сиротам, дітям з інвалідністю та ветеранам АТО. На жаль, на той момент депутати не підтримали цей проект. На мою думку, тут були певні політичні та персональні амбіції. Це зачіпало ту чи іншу структуру і люди побоялися змін. Ми не відмовилися від цього проекту, ми працюємо над ним і у майбутньому, у новому форматі та структурі, будемо повертатися до цього питання.
І культура. Ми провели багато заходів: до Дня пам’яті жертв голодоморів, різдвяні акції та ходу пам’яті Героям Небесної сотні. Ми залучили доволі багато структур до реалізації цього проекту і, до того ж, не витратили жодної гривні з бюджету. Також зараз ми отримали у спадок багато будівель громади. І все це потребує обширної роботи.
У Бережанах була громадська зустріч щодо розвитку історичних цінностей та архітектури. Розкажете про цей проект трішки детальніше?
Це була зустріч щодо обмеження руху транспорту у центрі міста. Також говорили про парковки, історичні фасади, різні вивіски. Зараз ми намагаємося працювати, зокрема, щоб у центрі міста обмежувати рух, змінювати фасади, вивіски історичних будівель, покриття тротуарів. Ми намагаємося екологічним способом експлуатовувати використані будівельні матеріали на благоустрій міста. Будемо проводити толоки, благоустрій міста. І, через те, що люди роблять усе своїми руками, гроші виділяються тільки на матеріали, ми можемо зробити набагато більше. Зараз ми готуємося до проведення Дня міста. Наше місто має довгу історію і традицію, тож ми плануємо провести такий багатоденний захід, звісно, із дотриманням карантинного режиму . Це буде влітку, на свято Трійці. Також, ми хочемо запропонувати якісний культурний продукт.
Бережани – дуже красиве місто. Тут є якийсь певний шарм. І ті туристи, які наситилися красою і культурою Львова, можуть знайти собі одноденну альтернативу, відвідавши Бережани. Тут є дуже красивий Бережанський замок. Стосовно нього, до слова, у мене є декілька ідей. Саме він може стати культурною родзинкою розвитку нашого краю. Зараз ми над цим будем працювати. Хочемо підготувати декілька листів до Міністерства культури, адже вони ще минулого року обіцяли нам фінансування для реставрації замку, втім досі не виділяють кошти. Хоча Бережанський замок не у нашому підпорядкуванні, і він належить до Бережанського історико-архітектурного заповідника, але, як очільник громади, я розумію, що, долучившись до реставрації замку, можна мати якісь дивіденди чи відсотки для нашої громади.
Є три сфери, в яких громади зіштовхуються з найбільшою кількістю проблем: освіта, медицина, надання адміністративних послуг. Розкажіть про стан цих справ у Бережанській громаді.
Скажімо так, освіта – це та структура, на яку виділяється найбільша кількість коштів. Звісно тут є багато проблем, питань, які треба вирішувати, зокрема це освітні реформи. Бережани за кількістю населення можуть мати лише 2 школи, натомість їх є 4. Треба дуже розумно підходити до цієї реформи, адже, з одного боку, є вимоги проведення її до 2024 року, а з іншого – мова йде і про 27-й рік. Вже сьогодні можна підійти до цих речей обдумано, і з нового навчального року працювати по-новому. У селах, що стосується освіти, у нас є велика проблема, тому що є населені пункти, де у школах у класах є по 4 учні, а викладачів – 6 чи 7. Краще об’єднати школи. Це питання зараз вивчається. Освіта – це важка сфера, тому що кругом де проходить реорганізація, є проблеми. Ну і якщо ми щось об’єднуємо, то повинні людям щось пропонувати, якусь альтернативу, а для цього треба створювати нові робочі місця. І зараз ми працюємо першочергово у цьому напрямку.
Щодо медицини, то тут трішки легше, адже на плечі медицини нашої громади першочергово падають кошти тільки за електроенергію і за опалення, решта фінансується з Києва. Є проблема у якості надання медичних послуг. Минулого року в Бережанський центральний лікарні мали відкрити приймальне діагностичне відділення. Бюджет на той момент був приблизно 6,5 мільйонів гривень. Процес почався ще в травні минулого року, але почали реалізовувати проект в листопаді, кошти були неперехідні. Цей проект в 2020 році не передбачав нашого співфінансування, а вже на 21 рік це будівництво впало на наші плечі. Ми розуміємо, що це є дуже важливо, особливо, коли мова йде про коронавірусну інфекцію, про якість надання медичних послуг. Ми ініціювали виділення 1,5 млн. грн. з нашого бюджету на будівництво цього приймального відділення, після чого Львівська обласна рада виділила ще 1 млн. грн. Очікуємо, що і Київ про нас не забуде. Медицина потребує досить вагомої підтримки, адже все обладнання і приміщення вже доволі старі.
Під час моєї передвиборчої кампанії, до мене звернулися із одного із благодійних фондів і запропонували допомогу, а саме деяке медичне обладнання, меблі для лікарень та шкіл . Я погодився, і після виборів цю допомогу привезли до нашої лікарні.
Щодо центру надання адміністративних послуг, то з цим у нас проблем немає. 31 березня ми святкували 4-у річницю створення центру надання адміністративних послуг. Зараз, в межах міжнародних програм, зокрема, «ULEAD з Європою», ми отримали дофінансування, отримали меблі, оргтехніку, зробили ремонт. У нас доволі непогані результати. Щодо ЦНАПу, в області ми – є одні із найкращих.
Розмовляла Діана Гоголь