Андрію, у 2012 ви стали головним лікарем Трускавецької міської лікарні. А з 2015 року – мером Трускавця. Видається, це дуже символічно, адже Трускавець – курортне місто, і тема оздоровлення тут стоїть на першому місці.
У Трускавці у 2015 році з 15 тисяч дорослого населення було 2,5 тисячі медиків. Мені комфортне це середовище, тому я досі у вільний час працюю лікарем. Відповідно, мені легше зрозуміти медичні проблеми і перспективи курортної та класичної медицини.
Ми постійно комунікуємо з керівниками та власниками санаторіїв, готелів і намагаємося знайти спільні рішення в розвитку нашого курорту.
Ви перший рік на посаді голови Трускавецької ОТГ. Чи побільшало роботи з осені 2020?
Роботи з осені 2020-го побільшало, бо доєдналося 5 сіл. Але Трускавець був містом обласного значення, і всі структури для функціонування громади у нас вже були, просто розширилася географія їхньої діяльності. Тому всі наші відділи та управління збільшили свою роботу в контексті нових 10 тисяч населення.

Щоправда, нам поки що ще непросто оперативно реагувати на комунальні виклики в селах (поломки, вуличне освітлення, очистка снігу та інше), але ми в цьому напрямку вже досягли чималого прогресу.
Було три школи в Трускавці – стало вісім. Було 5 дитячих садків – стало вдвічі більше. Так що навантаження збільшилися і на освіту, і на медицину. Намагаємося кожне село підняти до тих стандартів, які є в Трускавці.
Які завдання ставили перед собою, посідаючи пост голови ОТГ?
За усталений формат ОТГ ми почали боротися з 2016 року, враховуючи всі можливості сіл, які знаходяться біля Трускавця. Нашим основним завданням було дати нові можливості для курорту і підняти якість життя у селах в частині логістики, медицини, освіти, культури.
Що стосується нових можливостей для курорту, то з’явилося багато озер, котрі дають нові локації для відпочинку, лісів, гірської території. І ще, для нас був важливим людський фактор, адже величезна частина сільського населення(з сіл, які доєдналися), працюють у Трускавці.
Є три сфери, в яких громади зіштовхуються з найбільшою кількістю проблем – освіта, медицина, надання адміністративних послуг. Розкажіть про стан справ у Трускавецькій ОТГ?
Утримання закладів освіти потребує найбільшого ресурсу для будь-якої громади. Коштами громади утримуються всі садки, комунальні видатки шкіл, зарплата техперсоналу шкіл. А ще ж в нас є два позашкільні заклади – ДЮСК «Спортовець» та Будинок учнівської творчості. Так що на освіту йдуть надзвичайно великі кошти. На щастя, в нас дуже хороша наповнюваність класів, і це не вимагає доплати для наших вчителів. Тобто, освітня субвенція закриває майже повністю проблеми з оплатою праці вчителів.
Щодо медицини, то в державі проходить процес трансформації. Медичні амбулаторії з сіл переходять в структуру нашої лікарні – КНП «Трускавецька міська лікарня». Екстрена допомога у Трускавці має 5 нових автомобілів, чого достатньо для надання швидкої допомоги.
Намагаємося максимально вакцинувати все місцеве населення, працівників курортної сфери. Станом на сьогоднішні у Трускавці вакциновано в кілька разів більше мешканців, ніж у сусідніх населених пунктах. На 23 червня вакциновано більше 10% населення громади, це високий показник, один з найвищих і на Львівщині, і в Україні. Проводиться активна пропагандистська робота щодо потреби вакцинації.
Половину адміністративних послуг, які надає Трускавецький ЦНАП, ми делегували в старостати, і це суттєво спростило життя людей в селах. Їм тепер не потрібно їхати до Трускавця, вони можуть здати документи безпосередньо в старостати. Це стосується субсидій, пільг, довідок, земельних питань. Так що працюємо для людей, для громади.
Окрім Трускавця, до складу громади увійшли ще 7 населених пунктів. Як змінилися завдання перед вами, як головою ОТГ? Які першочергові проблеми потрібно вирішити?
Дуже важливою проблемою для вирішення є очистка нашого питного водосховища від намулу, будівництво нових очисних споруд і завершення реконструкції парку.
Я розумів, що легко не буде. Але хто сказав, що має бути легко? Якщо б я шукав легких шляхів, то не ставив би таких амбітних цілей щодо змін у Трускавці, яких я досяг.
Зрештою, нам всім слід зрозуміти, що працюємо вже не для себе, для нашого покоління, а працюємо для наших дітей.
Треба дивитися далі свого носа, думати глобально і розуміти, що розвиток Трускавця в рамках 9 квадратних кілометрів, навіть при долученні сіл Станиля та Модричі, був би набагато вужчий, ніж утворена структура нової громади. Це нові озера, які ми бачимо як рекреаційні території і очікуємо на виграш проєктів для реалізації наших планів. Це село Орів з розвіданими та нерозвіданими джерелами лікувальних вод, гірськими краєвидами. Це великі природні та людські ресурси Доброгостова та Уличного, які мають великі перспективи.
Це ресурс Модрич та Станилі, які територіально найближче до Трускавця, де є розуміння важливості місії спільного розвитку всієї громади.
Маємо потужний потенціал, який треба розвивати, і ми будемо це робити. Адже в цьому зацікавлені ми всі, насамперед самі мешканці сіл.
Як можете охарактеризувати свою роботу за період на посаді? Які позитивні зміни простежуються з 2015 року? Що, попри ваші намагання, не вдається змінити?
Ми закінчили реформування централізованого теплопостачання, ліквідували його та отримали велику економію бюджетних коштів. Ліквідували ЖЕКи та зробили все місто в форматі ОСББ, провівши капремонти в житловому фонді (ремонти дахів, інженерних мереж). У всіх багатоповерхових будинках встановили нові вікна в під`їздах.
В освіту провели великі інвестиції. Повністю утеплили дві школи, два садки. Зараз в нас 60% класів мають нову мультимедійну техніку. Кількість перейшла в якість – за останні два роки Трускавець посідає перші сходинки в області за середнім балом по ЗНО.
Провівши капітальні вкладення та підтримавши школу мистецтв, ми досягли найвищого рівня в Україні з охоплення дітей шкільного віку мистецькою освітою. Ми капітально відремонтували дві з чотирьох міських бібліотек і в десятки разів оновили книжковий фонд. Тобто, ми за 5 років закупили для наших бібліотек книг більше, ніж було закуплено за всю історію незалежної України. Закінчили капітальний ремонт одного музею, досягли залучення 17 мільйонів гривень на реставрацію другого музею.
Щодо медицини, то там теж проведено великі капітальні вкладення. Утеплили два з чотирьох корпусів лікарні. Всі палати та коридори відремонтовані, закуплено нове сучасне обладнання. Розвиваємо медичний туризм в частині надання малоінвазивних хірургічних та урологічних операцій. Один корпус хірургічного корпусу в рамках державно-приватного партнерства передано для інвестора, котрий вклав приблизно 5 мільйонів гривень і розширятиме спектр малоінвазивної хірургії та урології.
З 2015 року у Трускавці почали проводити багато заходів загальнодержавного масштабу: Чемпіонати України зі спортивного орієнтування, ралійні гонки (Чемпіонати України з ралі), змагання стронгменів, етапи Чемпіонату України з бальних танців, плавання, єдиноборства, де кількість охоплення інколи сягає тисячі учасників.
У Трускавці відбувалися міжнародні політичні та економічні форуми за участю перших осіб держави. Як пам’ятаєте, найбільші навчання новобраних депутатів Верховної Ради України проходили в 2019 році саме в нас у Трускавці, на базі готелю «Ріксос-Прикарпаття».
З головами яких ОТГ ви в тісних стосунках? В кого є чому повчитися, що перейняти для свого регіону? Чи організовуєте якісь спільні проєкти?
У нас нормальна співпраця практично із всіма сусідніми територіальними громадами: Бориславською, Дрогобицькою, Східницькою, Сколівською та іншими. Також співпрацюємо з курортними ОТГ – Моршинською та Славською.
Спільно з Бориславом та Східницею ми виграли проєкт по «ВелоБескидах». Щотижня комунікуємо на майданчику, створеному головою Львівської обласної ради Іриною Гримак. Вміємо почути один одного, допомогти в разі потреби. Хоча, звісно, кожен відстоює інтереси своєї громади, тому інколи з деяких питань важко домовитися. Проте комунікація постійна, вона є завжди.
Але наша курортна специфіка така, що мусимо самі намацувати шляхи виходу, старатися бути попереду, щоб бути успішним курортом. Більше вчимося в наших міст-партнерів за кордоном: курорти Кемер(Туреччина), Ліань(Китай), К’янчано Терме(Італія), Колобжег, Свіноуйсьцє(Польща).
Розмовляла Христина Романюк
