Бенефіціар проєкту, спрямованого на зміцнення стійкості громад шляхом соціально-економічної підтримки ветеранів, що фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародною організацією з міграції.
Юрій Смола – 56 річний ветеран, що родом з міста Дніпра. До війни працював журналістом в місцевій газеті «Ліца». Восени 2015 року пішов у добровольчий підрозділ «Сармат». Даний підрозділ був неофіційним і так не увійшов у Збройні Сили України, тому був розпущений навесні 2016 року. Юрій брав участь у конфлікті на сході України в період з осені 2015 до весни 2016 року.
Після повернення в Дніпро почав займатися підприємницькою діяльністю. Йому вдалося знайти однодумців, з якими він разом заснував свій бізнес. Сьогодні Юрій впроваджує в життя інноваційні технології, працюючи з дронами. Він надає послуги з навчання пілотуванню дронів, а також різноманітні послуги в сільськогосподарській сфері.
Звідки дізналися про проєкт? Як проходило Ваше навчання?
Мій побратим поділився зі мною інформацією щодо цього проєкту в соціальній мережі. Я вирішив спробувати подати власну кандидатуру.
Навчання проходило в дистанційному форматі через відеоконференції. Відверто кажучи, я прослухав тільки те, що мені було цікавим. Потрібно враховувати, що я багато чого вже знав про підприємництво, оскільки широко цікавився цією сферою. Тому здивувати мене юридичним оформленням бізнесу чи процедурою ведення звітності було досить складно. Проте мені було дуже цікаво та корисно послухати лекції про фандрейзинг та популяризацію бізнесу в інтернеті. Також повчальним був матеріал щодо просування продукту. Загалом, етап просування бізнесу є дуже важливим для мене. Вважаю, лекції по фандрейзингу та СММ видались для мене найкориснішими. Після них у мене вимальовувався чіткий план роботи власного бізнесу, а також розуміння того, яким чином його можна зробити прибутковим.
Як вважаєте, проєкт відіграв свою роль у відкритті Вашого бізнесу?
Так, в цілому така допомога є достатньо великою. Однак, думаю, ми будемо брати участь у наступному проєкті – вже на розширення бізнесу. Проблема полягає в тому, що дрони – недешева технологія, тому приходиться шукати інвестиції будь-де, де тільки виникає схожа можливість.
Від цього проєкту я отримав електрогенератор як гранттову допомогу. Він справді нам дуже стає у пригоді, оскільки завдяки ньому ми зможемо заряджати батареї наших дронів безперервно. На одній батареї дрон літає близько 15-20 хвилин, після чого автоматично повертається на базу. Оскільки акумулятори дорогі, у нас їх всього 4 комплекти. Через годину роботи всі акумулятори розряджаються, через що нам раніше доводилось повертатися на базу для підзарядки. Це значні втрати часу, через які, наприклад, за 8 годинний робочий день дрон працює всього лиш 2-3 години. Завдяки генератору ми отримали безперервний цикл зарядки – після повернення дрона у нас вже є заряджений акумулятор на заміну. Отже, насправді, генератор є дуже важливим для роботи в полі.
Звідки виникла ідея для заснування бізнесу?
Перш за все, сам я робототехнік за освітою. В свій час я закінчив Фізико-технічний факультет ДНУ та працював конструктором. Проте тоді кібернетика була не такою актуальною, бо дешевше було найняти працівника, ніж поставити робота. Сьогодні нарешті почалась епоха роботизації. Втім сфера високих технологій мене завжди приваблювала, тому такий бізнес для мене був мрією. В останні роки кібернетика почала свій вибуховий розвиток, а я відчув, що врешті-решт прийшов час застосувати знання, які я здобув в університеті. Пригадую, як я був на тренінгу з журналістики, де показували DJI Phantom 4 Pro, і тоді він мені здавався чимось недосяжним. З цього моменту пройшло 4 роки і у нас подібних вже 4 штуки. Це дійсно дуже сучасна та зручна в керуванні техніка. Добре, що вона зараз так широко входить у наше життя. Думаю, через декілька років залишиться мало людей, які б не застосовували подібні технології. Та й в самій сфері зараз відбувається еволюція, кожного року з’являється щось нове і навіть дитячі дрони вже далеко не іграшки. Можна сказати, це вже не далеке майбутнє, а наше сьогодення.
Оскільки дрони почали використовувати в сільському господарстві, а агробізнес для України – те, що завжди було й буде, я вирішив, що треба заходити в цю нішу, доки не утворилась монополія. З такими думками я й започаткував власний бізнес.
Розкажіть детальніше про Ваш бізнес.
Ми займаємось навчанням операторів безпілотних літальних апаратів, а також надаємо наступні послуги: обробка полів, моніторинг їхнього стану, картографія. Виявилось, що чимало фермерів не можуть точно визначити кордони власної землі. До того ж, відкрився ринок землі, тому сьогодні такі послуги мають попит.
Також ми надаємо послуги внесення на поле гербіцидів, фітонцидів, ентомофагів. Ентомофагн – це такі хижі комахи, які знищують шкідників. Технологічно це організовується так, що в дроні замінюється бачок з рідиною, а замість насосу встановлюється компресор. Внесення ентомофагів є вигідним для фермера та не псує екологію. Окрім цього, якщо обробляти поля наземною технікою, то приблизно 5-7 відсотків врожаю втрачається під колесами. Також безумовна перевага дрону в тому, що він може працювати цілодобово. Це при тому, що існує хімія, яку потрібно вносити лише вночі, так як на сонці вона втрачає свою ефективність.
Щодо навчання операторів, ми цим напрямком займаємось вже рік. Почали з отримання гранту від Програми розвитку ООН. У рамках проєкту ми отримали обладнання, розробили методики базового та розширених курсів, а також відпрацювали їх на практиці.
Як плануєте розвивати власний бізнес?
З навчанням операторів у нас вже є поставлена робота, з картографією також проблем немає. Фактично це той напрямок бізнесу, який вже працює. Так само завдяки генератору ми можемо повноцінно надавати послуги для сільського господарства, тобто розпочати комерційну обробку полів.
На майбутнє у нас в планах збирати свої дрони та створити ремонтний центр. Цей вектор є також потрібним, але ще не достатньо розвинутим в Україні.
Що мотивує Вас займатися бізнесом?
Завжди хотів знайти собі роботу «для душі», а коли хобі стає роботою – це ж просто мрія! Тому коли з`явився шанс реалізуватися, я швидко знайшов однодумців. Зараз ми одна команда.
На додаток, думаю, що Україна повинна мати власне виробництво агродронів. Зараз таке виробництво вже є, щоправда, на рівні зібрання з китайських комплектуючих. Наступним етапом має стати розвиток конструкції та виготовлення окремих елементів. Тут я теж, згадуючи свій досвід роботи конструктором, маю бажання долучитися до цих процесів. До того ж, маю деякі власні ідеї щодо цього.
Наостанок, з якою думкою Ви хотіли б поділитися з читачами?
Думаю, зараз настав час, коли нам треба згадати, що ще не так давно українська школа кібернетики була досить на пристойному рівні. Впевнений, що у нас ще є всі шанси повернутися світову лідерську позицію в цій галузі. Ще є шанс, є можливості, є потреба і є бажання. Тому я щиро вірю в українську кібернетику та в майбутнє українських агродронів. Переконаний, що вікно можливостей відкрито і всі бажаючі можуть долучитися до технологій майбутнього.
Замовити товари або послуги можна у цього ветерана за посиланням:
Facebook Юрій Смола:
https://www.facebook.com/kryla.dnipra
Розмовляв Данило Оріховський