Бенефіціар проєкту, спрямованого на зміцнення стійкості громад шляхом соціально-економічної підтримки ветеранів, що фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародною організацією з міграції.
Василь Ірха – ветеран, що родом з Полтави, який останні три роки проживає у місті Львів. У 2014 році пішов служити в добровольчий батальйон, в якому відслужив три роки. Після повернення з АТО у 2017 році був залучений громадською організацією до соціального проєкту в Полтаві. Там Василь працював з дітьми з особливими потребами, проводячи для них тренування з їзди на конях. Згодом він запустив свій пілотний проєкт для ветеранів, в якому взяли участь 5 учасників бойових дій.
З цього часу Василь зрозумів, що така діяльність допомагає йому в фізичному та психологічному здоров`ї. Сьогодні, після переїзду до Львова, він зі своєю дружиною продовжує займатися організацією такого терапевтичного виховання. У славетному місті вони співпрацюють з Львівським центром надання послуг учасникам бойових дій.
Як проходило Ваше навчання? Чи було корисно знову пройти курс?
Попри те, що я не вперше беру участь у проєкті, мені було дуже цікаво та повчально знову прослухати курс. Оскільки на лекціях розглядалася переважно сфера підприємництва та виробництва насправді мені хотілося б почути більше про сферу послуг, з якою пов`язаний мій бізнес. Однак в будь-якому випадку було інформативно та пізнавально.
Завдяки проєкту я навчився планувати бізнес. В таке планування входить визначення цілей бізнесу, його стратегії тощо. До прикладу, є три напрямки визначення ціни: демпінгування, середня та максимальна вартість. Потрібно розуміти, що між цими поняттями є різниця і дуже важливим є правильно обрати один з підходів, який найбільше спрацює у вашому бізнесі, а також передбачити, який результат він зможе дати. На власній практиці я обрав політику максимальної ціни, оскільки, вважаю, що у нас найкращі умови утримання коней на Львівщині. До того ж такого манежу як у нас немає ніде на західній Україні. Це дозволяє нам не залежати від погодних умов.
Як вважаєте, проєкт став Вам у пригоді? Допоміг у розширенні бізнесу?
Безумовно, проєкт відіграв значну роль у розширенні бізнесу. Завдяки йому ми отримали обладнання, яке нам необхідне у роботі. Я розумію, що ми б могли його придбати самостійно, але це було б складно та забрало чимало часу. Таким чином, ми маємо обладнання, яке допомагає нам тренуватися з людьми, що мають інвалідність. До того ж ми найближчим часом отримаємо ще два сідла, одним з яких є сідло, що можна підлаштовувати під спину будь-якого коня. Воно є дуже легке та зручне в користуванні, тому що навіть людина з інвалідністю з легкістю може його знести на протезах. Інше сідло також є дуже важливим, тому що містить спеціальне покриття, яке дозволяє людині краще триматися в статичному положенні на коні при втраті балансу.
Тож зрозуміло, що на звичайних сідлах людям з особливими потребами було б некомфортно їздити на конях. Без сумніву, теперішнє оснащення дуже допомагає нам в організації нашого бізнесу. До речі, в майбутньому ми навіть плануємо тренувати спортсменів-вершників на Паралімпіаду.
Розкажіть детальніше про ваш бізнес.
У нас тренуються ветерани чотири рази на місяць. Щоразу вони відпрацьовують їзду на коні. Якщо ветеран до цього ніколи не сидів на коні, то ми спочатку його тренуємо базових навичок: як правильно сидіти, як балансувати на коні. Згодом починаємо робити різні фізичні вправи, сидячи на коні. Здебільшого вони мають реабілітаційний характер. Насправді така терапія є дуже ефективною. Оскільки наш бізнес вже переріс в родинний бізнес, бо ветерани часто приїжджають зі своїми рідними, ми поєднуємо їзду на конях з арттерапією. Той, хто спостерігає за їздою, в цей час малює коней, що також дуже допомагає ветеранам.
Чому обрали саме такий вид бізнесу?
Я займався схожою терапією ще бувши в Полтаві. Тоді мене запросила громадська організація, за підтримки якої я працював з дітьми з особливими потребами. В той момент я отримав свій перший досвід роботи з кіньми. Відверто скажу, мене це дуже надихнуло.
Я вирішив й надалі займатися цією справою. Оскільки у Полтаві ми співпрацювали з реабілітаційним центром, нам потрібно було знайти партнерів у Львові. Тому ми з дружною самостійно шукали варіанти співпраці у госпіталях та в інтернеті, допоки в цій справі нам не допоміг мій знайомий, який звів нас з Львівським центром надання послуг учасникам бойових дій. Тоді ми презентували нашу ідею, від Центру було запрошено декілька ветеранів, які спробували на собі таке терапевтичне виховання. Всім дуже сподобалося і ми уклали договір про співпрацю.
Як плануєте розвивати власний бізнес?
Насправді плани є. Ми з дружиною хочемо зробити осередки по всій Україні. В нас є вже такі філії в Києві та Ужгороді. Ми допомагаємо в організації бізнесу, зокрема знаходимо коня, на якому можна проводити заняття. До речі, в Києві у нас також проводяться дитячі кінні табори.
Проте ми розуміємо, що в багатьох областях та селах є наші побратими та посестри, які залишилися безробітними. Аби допомогти їм реабілітуватися, нам хотілося б залучити їх до нашого бізнесу. Ба більше, ми навіть спробували висунути цю ідею на один з грантів, проте, на жаль, безрезультатно. Гадаю, нас трішечки неправильно зрозуміли.
Що мотивує Вас розвивати свій бізнес? Як гадаєте, він робить внесок в зміни в суспільстві?
Чесно кажучи, перш за все, мені хочеться допомогти побратимам і посестрам, які прагнуть до змін в житті. По-друге, отримати прибуток, бо коней треба утримувати.
Вважаю, мій бізнес вносить зміни в суспільстві, оскільки він, як я вже зазначав, допомагає побратимам. Це видно по них. Щонайменше, вони виявляють бажання приїхати ще раз. Певен, наш бізнес дійсно несе добру справу.
Розмовляв Оріховський Данило