logos

«В бізнесі обов’язково потрібно мати свою позицію і дотримуватись її», – Олександр Костюченко

Олександр Костюченко – підприємець, у 2009 році в Маріуполі разом із бізнес-партнером створив рекламне агентство «КрабоФФ». У 2013 році став єдиним власником, а у 2014 році відкрив ФОП.

«Спочатку ми надавали рекламні послуги з виготовлення корпоративної поліграфії і зовнішньої реклами, – розповідає Олександр. – З часом у нас додались послуги виготовлення сувенірів – зокрема, патріотичних. До цього у Маріуполі цей ринок був геть нульовим, складно було навіть знайти у якомусь магазині прапор. Вперше прапор України я привіз зі Львова у березні 2014-го року. Потім ми почали самі виробляти їх і продавати. Ми вели співпрацю з військовими об’єднаннями. У Маріуполі тоді перебували і Збройні сили України, і добровольці. Ми почали для них виробляти сувенірну продукцію – прапорці, значки, магніти, футболки з різними логотипами. Ми співпрацювали з дизайнером, який виїхав з Донецька у Львів. Ми активно впроваджували тему «Маріуполь – це Україна».

Як пандемія коронавірусу вплинула на ваш бізнес?

Раніше ми могли заробляти під час святкувань державних свят, концертів, прод

авати сувенірну продукцію з брендом Маріуполя. Це нам успішно вдавалось до березня минулого року. Проте з того часу ми опинилися відрізанами від роздрібної торгівлі. Локдаун перекрив нам шляхи для заробітку. Через те, що зупинився товарообіг, ми були вимушені звільнити одного працівника через брак роботи. За рік був лише один масовий захід, де ми могли реалізувати роздрібну торгівлю – фестиваль Local Farmer Fest. Для його організаторів ми робили поліграфічну продукцію з оформлення заходу, виставляли свої сувеніри. Попри це у нас залишились державні закупівлі, постійні клієнти, які працюють незалежно від карантину, співпраця з громадськими організаціями. Тобто свій офіс ми «прогодувати» можемо, але хотілося б більше розвитку.

Чи планували вихід на онлайн-майданчик, у зв’язку з пандемією?

Ринок сувенірів, поліграфії є специфічним. Матеріали потрібно перевіряти на якість, зробити це через монітор неможливо. Люди хочуть бачити ці сувеніри не на екрані, а потримати їх в руках. Якщо це ручка, то спробувати нею писати, якщо це кружка, то взяти у руку. Наприклад, є кружки, які не б’ються. Коли у місті ми проводили роздрібні продажі, ми кидали таку кружку під ноги людям, вони купували одразу. Бо розуміли, що це дійсно крута і практична річ. Тобто виходити в онлайн – не вихід.

Чи слідкуєте за новими тенденціями на ринку?

Я постійно шукаю нові ідеї на просторах інтернету, певну частину дня я присвячую моніторингу новин науки, технологій, реклами. У мене є мета – налаштувати CRM-систему, аби відслідковувати роботу з клієнтами, робити статистику, аналізувати роботу. Я слідкую за матеріалами, які з’являються, новими способами нанесення, устаткуванням. Ми намагаємось знаходити для себе щось нове. Наприклад, три роки тому ми почали просувати еко-тему – еко-ручки, еко-блокноти, кружки з перероблених матеріалів. Ми практикуємо роздільне сортування сміття, переробку матеріалів, збираємо макулатуру, здаємо пластик, коробки на пошту. Намагаємось зробити і місто чистішим, і планету загалом.

Громадянська позиція підприємця – важлива?

Це дуже важливо, насправді. До 2014 року я не надавав цьому великого значення. Але тоді потрібно було переосмислити багато речей, в тому числі і патріотичних. Коли я був в Туреччині, мене особливо вразило, що скрізь – на будинках, в магазинах – були прапори. Це в них вважається н

ормальним. В Україні, і в Маріуполі зокрема, це була рідкість. Дуже важливо, щоб наші військові знали, що їхню роботу з захисту країни цінують, в тому числі жителі Маріуполя. Саме тому ми запустили патріотичну сувенірну продукцію. Я завжди свої принципові позиції доводжу до своїх працівників, до клієнтів. Зокрема, я наголошую, що репутація дуже важлива, і її потрібно підкріплювати своєю роботою, своїм портфоліо. Ми завжди звертаємо увагу на клієнтоорієнтованість. В бізнесі обов’язково потрібно мати свою позицію і дотримуватись її. У патріотизмі це на 100%.

Що привело вас у рекламний бізнес?

Я ще з 1994 року в цій темі. Я знайомий з багатьма процесами зсередини. Я знаю, що таке виробництво, поліграфічна і рекламна продукція. Мені завжди було цікаво впливати на продажі. Коли я був керівником в

иробничого відділу, я завжди думав – як це так, ми так класно все робимо, але чому ми не можемо це так само добре продавати? Згодом я почав працювати у рекламному агентстві у виробничому відділі. Самостійним підприємцем став у 2008 році, тоді була криза, багато підприємств закрилось. Я пішов у вільне плавання, зробив своє агентство із співвласником.

Де бізнесмену черпати натхнення?

Раджу читати книги. На початку 2015 року я вирішив підтримати книговидавництво в Україні тим, що почав купувати книги українською мовою в Маріуполі. Моя бібліотека за ці роки дуже сильно поповнилась. Рекомендую бізнес-літературу, але не варто захоплюватися книжками по типу «5 уроків – і ти розбагатів». Потрібно читати також нон-фікшн, історію, але не лише України, а й світову, аби порівнювати досвід інших країн із нашим. Наприклад, коли мої колеги, друзі чи знайомі починають скаржитись, як у нас все погано, я їм нагадую, що парламент в Англії з’явився в 13 столітті, а нашому парламенту лише 30 років. Ми звикли, що у нас є багато природних ресурсів – ліси, поля, родючі землі тощо. Але у нас люди звикли перекладати відповідальність, ми чекаємо, поки хтось прийде і нам розкаже, що і як робити – від цього потрібно відвикати.

Які враження отримали від програми з розвитку бізнесу від Львівської школи керівників бізнесу?

Я раджу цю програму. Зокрема, Руслан мене мотивує, дає мені нові ідеї. Рекомендую всім використовувати можливості з навчання. Тому що зараз таке життя, що ніхто не дає гарантії, на кшталт «ми зробимо з вас бізнесмена на 100%».  Я в це не вірю. До популістів завжди потрібно вмикати критичний підхід. Інша справа – бізнес-середовище, коли люди хочуть вчитися, вони спілкуються між собою, обмінюються якимось ідеями, один в одного щось замовляють, підтримують, надають послуги з ведення бізнесу тощо. Тому я за існування Асоціацій. Там бізнеси «дружать». У Маріуполі немає такого середовища, насправді діючих бізнес-асоціацій – позитивного досвіду їхньої роботи. У нас немає цих традицій ведення бізнесу, його створення. Цю ситуацію треба ламати.

Розмовляла Вікторія Гогой

Події
Чим ми можемо бути вам корисні?

Зв’яжіться з нами, якщо у вас виникли запитання.