logos

Чому люди, які мають багато розумних ідей, стаючи керівниками, не можуть їх реалізувати

Коли людина знаходиться поза впливом системи, вона здатна генерувати достатню кількість продуктивних та корисних ідей, які дозволятимуть активно розвиватись як підприємству, так і суспільству. Але чому більшість світлих ідей керівників не втілюються у життя і залишаються обіцянками. Ця стаття рівно стосується не лише громадських діячів, але і бізнесу.

Бізнес відрізняється від державної організації лише тим, що державна установа, маючи ті самі принципи управління та бюджетування, не приносить прибутку засновникам, а лише є виконавцем певних організаційних чи установчих процесів.

Коли виникає ідея у працівника чи потенційного керівника, ця ідея, як правило, є наслідком спостережень за процесами, що не виконуються якісно та потребують покращення. Покращення комфорту клієнтів чи інших процесів, які спрямовані на клієнтів, є складовою будь-якої організації, яка прагне залишитись на ринку та ефективно розвиватись. Наступним етапом, ідея розвивається у цілісну систему та отримує прибічників її впровадження. Через деякий час носія ідеї призначають керівником організації та очікують від нього реалізації. Але, як відомо усім, будь-яка організація не знаходиться у вакуумі. Навколо неї зовні зосереджені інші організації та особистості, крім того, організація має власну операційну систему з визначеними правилами та алгоритмами і порушення одного алгоритму завжди впливає на усі алгоритми організації або на, так звані, внутрішні кола взаємодії.

Отже, коли носій ідеї стає керівником, він, насамперед, знайомиться з внутрішніми процедурами та алгоритмами організації та починає усвідомлювати, що для реалізації ідеї потрібно буде витратити значно більше часу та зусиль, ніж передбачалось, коли ідея озвучувалась. Починається тривалий процес перебудови  внутрішніх процесів та внутрішніх взаємодій організації. Таку перебудову не можна виконувати без врахування зовнішніх факторів. Якщо впровадити зміни без врахування зовнішніх факторів, то організація почне буксувати і провалювати навіть існуючі досягнення та стабільність. Отже, як наслідок, процес реалізації оголошеної ідеї значно сповільнюється.

Невже немає жодного виходу з такої ситуації та є можливість бути приреченим на вічні обіцянки та втрачені можливості?

Насправді, ми у першій половині статті розглядали внутрішні та зовнішні системи, які побудовані на функціональних моделях. Функціональні моделі мають надзвичайно високий рівень інертності та спротиву інноваціям. Причому це стосується не лише державних установ, але і приватних організацій, коли вирішальними показниками є виконана робота і обіг ресурсів, а не процеси з проміжними і кінцевими результатами та ефективність управління і дизайну ресурсів. В сучасному світі саме інновації та дизайн мислення приносять найбільші результати та є найбільш ефективними. Ресурси у більшості компаній є однаковими, але людське мислення і творчість дозволяють цим ресурсам бути застосованими в унікальних поєднаннях з кардинально різними результатами.

Отже, повернемось до реалізації ідей. Як правило, гальмом реалізації будь-якої ідеї є усталена система взаємодій монолітної організації. Спершу необхідно змінити підходи до управління організацією та змінити мислення керівників від оцінки кількості роботи до процесного мислення з показниками ефективності дій та їх послідовностей – алгоритмів. У процесно-проектній моделі організації ми бачимо не роботу і функціональні обов’язки, а систему взаємодій працівників у різних проектах. Таким чином, ми можемо створювати нові проекти і залучати працівників на досягнення цілей в цих проектах. Кожну ідею у такому випадку розглядають як ціль, яку потрібно досягти за короткий період часу. Складаються карти досягнення цілей та синергійні карти залучення автономних проектів до виконання цілі. При такій системи ми застосовуємо принципи внутрішнього замовника, що вже є стимулюючими до якісних результатів. Про ці принципи буде висвітлено у наступних статтях.

Процесно-проектна структура дозволяє зосередити увагу залучених проектів до виконання оголошеної ідеї. Наприклад, беремо ідею зменшення тарифів. Її можна реалізувати двома шляхами – продуктивним та деструктивним.

Деструктивний шлях – це встановлення дотацій і доплата за неефективні процеси та працівників. У кінцевому випадку це призведе до збільшення дефіциту бюджету і, як наслідок, до системних провалів. У бізнесі, такі ситуації можна спостерігати, коли власники і керівники беруть додаткові кредити, щоб покрити дефіцит бюджету в надії, що ці кредити будуть повернуті. Але непродуктивна система пожирає отримані кредити без віддачі і стимулює до перекредитування та пошуку нових ресурсів.

Продуктивний шлях – це зміна на реально діючу проектну систему. Деякі компанії хапаються за успішний досвід впровадження процесних структур, але дуже швидко розчаровуються у їх недієздатності. Справді, пряме впровадження процесної структури призводить лише до формалізації процесів та втрати гнучкості.

Першим етапом досягнення будь-якої цілі є перетворення організації на проектну команду. Проекти мають конкретні цілі, команди та систему синергійної взаємодії. При такій структурі проекти є відносно автономними, але об’єднаними межами однієї структури. Таким чином, ідея одразу стає окремим проектом, з визначеною персоною, відповідальною за її досягнення. Наступний крок – це формування алгоритму дій даної персони та дії, необхідних від інших проектів. Після зміни системи, наступний крок – це пошук прихованих ресурсів – продуктивний шлях. Як показує практика, складова заробітної плати в собівартості бізнесу та організацій є дуже високою. Отже додатковий ресурс знаходиться у підвищенні продуктивності праці одночасно зі зменшенням навантаження на собівартість. Це побічний результат впровадження ідеї у життя. Коли враховані та залучені усі внутрішні та зовнішні проекти, наша ідея отримує чіткий план втілення і реалізується набагато швидше.

Висновок – послідовний перехід до проектного мислення і проектного менеджменту значно розширює горизонти реалізації прогресивних ідей та інновацій. Без проектного мислення, реалізувати ідеї швидко і якісно практично неможливо. Все, насправді, починається не з ідеї, а з проектного мислення керівника. Ідеї – є лише прогресивним продуктом проектного мислення.

Руслан Бельтюков – президент ГО Всеукраїнська Асоціація Керівників Бізнесу – UABL, засновник Львівської школи керівників бізнесу.

Події
Тренінг «Подолання дефіциту персоналу інноваційними методами»
  • Травень 15, 2019
  • 11:00 to 15:00
  • м. Вінниця, вул.Архітектора Артинова 12а, Артинов – Креативний простір
Чим ми можемо бути вам корисні?

Зв’яжіться з нами, якщо у вас виникли запитання.

СТАТИ УЧАСНИКОМ АСОЦІАЦІЇ