Андрію, які Ваші основні цілі та пріоритетні завдання в інвестиційній політиці?
Основна ціль, яку ми ставимо в інтересах громади – залучити надійних, добросовісних інвесторів, які своїми діями та інвестиціями сприяли б розвитку Трускавецької МТГ. Таку ціль я ставив перед виборами 2015 року, і вона досі актуальна. Адже інвестиції – це правильне вливання коштів, які дають віддачу, сприяють розвитку, забезпечують нові робочі місця, дозволяють зберігати на відповідному рівні соціальну інфраструктуру.
Дехто вважає, що інвестиції та соціальна інфраструктура – речі не пов’язані, але я категорично не згодний з такою думкою. Насправді все дуже тісно пов’язано. Завдяки інвестиціям, у Трускавці в останні роки здійснюється будівництво низки об’єктів як комерційного, так і житлового призначення. Це нові робочі місця, але це також збереження мережі наших шкіл, садочків, закладів культури та охорони здоров`я. Збільшення кількості населення у Трускавці за останні кілька років на 10 % я вважаю нашим найбільшим та найважливішим досягненням. Буквально 5 років тому у місті проживало 20 тис. мешканців, а зараз, коли ми зробили перепис, зафіксували вже 22 тисячі осіб. Звичайно, частина людей прибула сюди за рахунок внутрішньої міграції та зі сходу країни, але це дуже показово, що ці люди вирішили тут залишитися і пов’язати з Трускавцем своє життя.
Коли ми боролися за села до об’єднання в громаду, мені дорікали: для чого, адже це додатковий тягар на бюджет. Та я завжди наголошую: найважливіше – це людський ресурс, який працює і для розвитку сіл, і для Трускавця. Важливість цього я відчув, відвідуючи Європу, і розумію, що це наш завтрашній день. Треба працювати, думаючи про наших дітей, а не про себе. Ми думаємо про наших дітей.
Адмінреформа, яка завершилася в 2021 році, зумовила розширення громади територіально у 20 разів, а населення збільшилося на 50 %. До нас приєдналося 7 сіл, необхідно було налагоджувати комунікацію, логістику, оформлення зміни працевлаштування, виплата відпускних, яка лягла на плечі місцевого бюджету, а ще школи, дитячі садочки, ФАПи. Та ми цей етап уже пройшли і, я вважаю, гідно. 
З якими основними проблемами стикаєтеся при здійсненні інвестиційної політики?
Проблеми для того й існують, щоб їх вирішувати. Найголовніша проблема, з якою стикаються інвестори в Україні – це непрозорість, якісь додаткові вимоги, страх за майбутнє, брак комунікації. Для мене ж комунікація – один з пріоритетів, завжди і всюди я намагаюся донести думку про Трускавець як перспективне місто, куди варто інвестувати.
У розмовах з потенційними інвесторами ми спілкуємося на різні теми, які цікаві людям бізнесу. Говоримо про плюси інвестування саме в нашій громаді, про бачення перспектив розвитку Трускавця, про законодавчу базу та позитивні приклади, які доводять, що інвестувати у Трускавець – безпечно та вигідно.
Я спілкуюся з інвесторами не лише в кабінеті, я йду з ними на вулиці міста і показую, де об’єкт, який придбали нові власники зі Львова, Києва чи Одеси, де будують азербайджанці чи турки, де буде новий готель, а де новий житловий будинок, що планується спорудити на тому чи іншому місці.
Звісно, є певні загальнодержавні проблеми, нюанси в податковому законодавстві чи містобудівні обмеження, про них ми теж говоримо. І, думаю, те, що ми завжди є щирими та відкритими, «підкуповує» людей, які приймають рішення йти до нас, інвестувати саме на території Трускавецької громади.
На що перш за все звертає увагу інвестор, заходячи у Ваш регіон? Який стан справ у Трускавецькій ОТГ у цих напрямах?
Кожен інвестор, який звертається до нас, приходить з певним баченням. Хтось хоче спорудити доступне житло, а хтось – аквапарк, іншого цікавлять рекреаційні заклади (санаторій, пансіонат тощо). В залежності від їхнього бачення і ведемо розмову, радимо, котра ділянка найкраще підійде для реалізації того чи іншого проєкту. Це завжди індивідуальний процес. Інвестор хоче уваги, і ми цю увагу приділяємо. А також встановлюємо чіткі правила гри, однакові для всіх.
Найперше питання, яке задає інвестор – як ми плануємо взагалі розвивати громаду? Коли ми показуємо нашу Стратегію розвитку громади до 2028 року, якої дотримуємося, то багато питань відпадають самі по собі. Адже тоді інвестор бачить, що бачення розвитку громади у нас є, а відповідно, розвиток відбувається згідно з накресленими пріоритетами та завданнями.
Андрію, які програми Ви зараз реалізовуєте для покращення інвестиційного клімату в Трускавецькій ОТГ?
З Трускавцем об’єдналося сім сіл (п’ять колишніх сільських рад), площа яких у кілька разів перевищує площу міста-курорту. Є землі, які чекають свого часу, щоби приносити користь громаді. Тому своїм найпершим обов’язком вважаю недопущення «дерибану» цих земель, а створити на їхній базі привабливі інвестиційні пакети. Над цим і працюємо. Ми не робимо з цього піару, зайвого шуму, а просто формуємо такі пакети, які були б цікавими інвесторам з різним баченням.
Ну і, як вже було сказано, кожен добросовісний інвестор може розраховувати на нашу підтримку, якщо бачимо, що проєкт йде на користь нашій громаді і сприяє її розвитку.
Ми вперше в Україні почали працювати над запровадженням державно-приватного партнерства – на базі комунального закладу. Йдеться про Трускавецьку лікарню, в які проводяться малоінвазивні операції – це сприяє медичному туризму.
А ще для нас важливою є тема спорту. Побудувати спортивну інфраструктуру, відновити стадіони, щоби спортивні команди проводили в нас тренування. Враховуючи, що наші санаторії мають реабілітаційні відділення, то спортсмени можуть паралельно лікуватися, проходити реабілітацію і тренуватися, щоб не втрачати форму.
Програми, які ми реалізували для підвищення безпеки також безпосередньо впливають на інвестиційний клімат. За останні кілька років рівень злочинності у Трускавці знизився на 70 %, в місті встановлено кілька десятків камер зовнішнього відеоспостереження.
Рівень вакцинації у Трускавці є одним із найвищих в Україні, а це також елемент безпеки. Бо нам важливо, щоби курорт справно функціонував, не закривався. Для нас важливою є робота кожного підрозділу кожного санаторно-курортного закладу у Трускавці. У форматі Клубу готельєрів та рестораторів Трускавця ми періодично збираємося, обмінюємося інформацією, досвідом, я інформую, що відбувається у місті.
Безпека – це дуже важливий фактор, а Трускавець – дійсно безпечне місто.
Щоби залучити більшу кількість інвестицій в економіку, має бути хороша інфраструктура. Який стан справ у Трускавецькій ОТГ? Які кроки плануєте для покращення ситуації?
Безпосередньо в місті Трускавці з цим проблем немає жодних, у селах ситуація напряму пов’язана з віддаленістю від міста. Формат нашої громади є таким, що «всі дороги ведуть до Трускавця».
На жаль, не всі дороги в ідеальному стані, особливо нас турбує сполучення з найвіддаленішими територіально селами Орів та Зимівки. Але ми працюємо над покращенням інфраструктури та логістики. Проходить ремонт дороги Дрогобич-Довголука-Гірне через наші села Доброгостів та Уличне, розпочато будівництво дороги між селами Зимівки та Орів, у планах ремонт дороги в Орові та відтинку дороги між Уличним та Зимівками. Хотілося б швидших темпів у реалізації наших планів, адже дороги – це артерії життя сіл.
Мене окремі місцеві мешканці критикують за часте проведення авторалі на території громади, але ніхто не рахує, що завдяки ралі в дороги вкладено мільйони гривень.
А ще хочу наголосити на тому, що триває будівництво дороги до Трускавця через Модричі – головної траси, котра сполучає наш курорт з іншими містами, зокрема Львовом. Дорога, яка давно є дуже потрібною, будується і сподіваюся, що вже наступного року вона буде здана в експлуатацію. У підсумку ми отримаємо розвантажену від важкої техніки центральну частину Трускавця та вирішимо питання безпеки, адже наявна дорога розташована поблизу проваль.
В самому ж місті проводяться ремонти доріг у разі виникнення такої потреби.
Проєкт будівництва Орівської ВЕС є найбільшим інвестиційним проєктом у Трускавці, який реалізовуватиметься в цьому році. На якій стадії зараз процес будівництва?
В цьому році цей проєкт тільки стартує, основні роботи здійснюватимуться в наступні роки. Це дороговартісний проєкт, який потребує виваженого підходу. Процес розпочато, і для нас це найважливіше. Інвестор серйозний, має чималий досвід на ринку альтернативної енергетики, так що не будемо поспішати.
В цьому році проєкт стартував із будівництва під`їзної дороги. Адже щоби проїхав бетоновоз і щоб техніка змогла привезти необхідне устаткування, потрібна бетонна дорога, тож з цього й розпочали.
Чи на території Трускавецької ОТГ працюють іноземні інвестори?
Так, працюють, хоча найбільшим інвестором є український.
Є низка об’єктів, які придбані чи споруджені інвесторами з-за кордону. Це ресторани, торгові центри, готелі, санаторії. Наведу хоча б кілька прикладів – санаторій «Молдова» у Трускавці є власністю Республіки Молдова, торговий центр «Європа», ресторани «Султан» та «Вогні Баку» мають власників із Азербайджану. Є об’єкти, власниками яких є громадяни Німеччини, Кіпру, Казахстану, Туреччини. Готовність інвестувати у Трускавець проявляють і представники інших країн.
Буквально нещодавно у Трускавець зайшов ще один потужний іноземний інвестор, який придбав наш завод мінеральних вод – «Dragon Capital» (Томаш Фіала). Це дає надії на потужнішу рекламну кампанію трускавецької води. Особисто я покладаю великі надії на об`єднання зусиль двох заводів, що однозначно посилить позиції трускавецької мінеральної води.
Андрію, назвіть переваги Трускавецької ОТГ для інвесторів?
Наша перевага – це наш бренд, «Нафтуся» та 200 років на ринку курортних послуг у Європі. Про Трускавець знають не лише в Україні і не лише наші найближчі сусіди поляки, білоруси чи молдавани. Про нас чули і в Азії, і в Америці, не кажучи вже про Західну Європу.
Ще одна перевага для створення інвестицій у розважальному секторі – це 15 тисяч ліжкомісць у Трускавці.
Одним з нових інвестиційних проєктів, які реалізуються на території Трускавецької громади в 2021 році є будівництво велосипедних та пішохідних туристичних трас. Цей проєкт має назву «ВелоБескиди», реалізується в основному за кошти Державного фонду регіонального розвитку і сприяє інвестиційній привабливості Трускавця та всього нашого регіону.
Інші наші переваги – це два хороші автомобільні шляхи до міста, близькість потужного Міжнародного аеропорту у Львові (70 км) і невеликого летовища біля Дрогобича. Сприяють нам екологічна ситуація та географічне розташування (близькість гір), наявність буквально поряд з Трускавцем гірськолижного комплексу «Буковиця», неподалік маємо і знамениті гірськолижні спуски Славська, яке також розвивається. Всі ці компоненти є складовими, які сприяють успіху Трускавця.
Тобто у нас є чимало можливостей створення додаткових атракцій, і інвесторам це цікаво. Зараз працюємо над відновленням парапланеризму, який був дуже популярним в І половині ХХ століття, шукаємо інвесторів для розвитку інфраструктури наших озер (Бориславського, Уличнянського та Доброгостівського).
Уроком коронавірусу й карантину для нас стала відмова від монофункціональності бальнеологічного курорту, заточеності виключно на одній складовій лікування мінеральною водою. Адже в час, коли великі санаторії та готелі були закриті, зелений туризм працював, сільські садиби приймали гостей. Ковід показав, що потрібна диверсифікація, що не можна всі яйця ставити в один бальнеологічний «кошик». Тож розпочалася переорієнтація на інший відпочинок, активний відпочинок, посилення реабілітаційного та профілактичного компонентів. І це також привабливо для інвесторів.
Як знаходите/залучаєте інвесторів? Розкажіть про Ваш позитивний досвід їхнього залучення.
На тему інвестицій у Трускавець я спілкувався і спілкуюся під час своїх закордонних подорожей, у тому числі на відпочинку, цю тему підіймаю на зустрічах у Львівській обласній державній адміністрації і на рівні міністерств у Києві, де буваю доволі часто. Багато дають особисті зв’язки та відкрита позиція, а також чіткі та рівні для всіх правила гри.
Тільки протягом вересня я побував на чотирьох форумах, і практично на кожному з них обговорювали тему інвестицій.
Перший з них – це Форум місцевого розвитку, який, до речі, проходив у Трускавці і організатором якого є Львівська обласна рада та Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна». Наступний – Міжнародний економічний форум у Львові, під час якого я отримав запрошення на участь у Київському економічному форумі.
17 вересня я взяв участь у Форумі медичного туризму, де були присутні керівники міністерств, області, Державної агенції туризму, посли низки країн, керівники багатьох санаторіїв і готелів наших курортів, туристичні агенції. Мав можливість багато що сказати на дискусії та був одним з ініціаторів створення Асоціації курортів України.
На запрошення Президента Жешува (це місто є побратимом Трускавця у Польщі) Конрада Фійолека у вересні я їздив на конференцію в Польщу, де презентувалися смартпроєкти з Жешува, Варшави, Познані, Вроцлава. Там ми поговорили про відновлення туристичного напрямку до Трускавця, спільні транскордонні програми.
Інвестор не приходить просто так, він іде на певну репутацію. Коли інвестор заходить, він дивиться на вигляд міста, – наскільки чисто, наскільки безпечно. Часто інвестори мені розповідають, що вони заїжджають у квартал, дивляться, як виглядають житлові будинки, школи, садки, чи розвинена соціальна інфраструктура, спілкуються з мешканцями. І роблять висновки. У випадку Трускавця ці висновки в 99 % випадків позитивні.
Розмовляла Христина Романюк