Петро Синєгуб засновник групи компаній «Мир весов» та співзасновник бізнес-спільноти Board.
Ми розпитала Петра Синєгуба, яка ідея Board, чому важливо мати наставника та як пережити сучасну кризу?
Розкажіть більше про Board, хто є учасниками та які особливості спільноти?
Board – це бізнес-спільнота для підприємців. Учасниками можуть бути лише власники бізнесу, менторами – експерти та лідери ринку. Нам два роки, на сьогоднішній день ми налічуємо більше 450 учасників та менторів. Офіційно ми відкриті в 10 містах України, також учасники Board є в Казахстані, Узбекистані, Молдові, Польщі, ОАЕ, Сполучених штатах та Білорусі.
Мінімальний поріг для того аби стати учасником є наявність юридичної форми діяльності (реєстрація як ФОП чи ТЗОВ), рік діяльності фірми та команда з не менше двох людей. Тобто це не може бути самозайнятість.
В Board дуже багато підприємців, як молодих так і мастодонтів бізнесу. Ця синергія і обмін дають можливість швидше рости разом.
Наскільки, на ваш погляд, важливо мати наставника для особистого розвитку підприємця?
Я являвся ідеологом спільноти і звичайно хотів заснувати Board, в першу чергу, для себе. З 19 років я в бізнесі, фактично половину життя підприємець. За цей період я був практично у всіх клубах та спільнотах, як українських, так і міжнародних, які є представлені в Україні. Найбільші зміни в моєму бізнесі відбувалися тоді, коли я зустрічав на своєму шляху людину, яка може бути мені наставником в тому напрямку, що я хочу освоїти. Наставництво – це завжди про практичний досвід, тому коли в мене стоїть задача зробити те, що я раніше не робив, то я шукаю, хто з мого оточення може мені допомогти. Я йду до них і прошу поділитися досвідом.
Друге. Люди, які мають більше ніж я, мислять глобальніше. Наприклад, власник магазину часто мислить, як йому розширити магазин або збільшити асортимент, а хтось мислить, як відкрити магазин в іншому місті чи країні. Хтось мислить в масштабах країни, а хтось світу. Так спілкування з людьми, які набагато більші ніж ти дозволяє мислити по іншому, і ти вже не думаєш, як збільшити асортимент в своєму магазині, а як, наприклад, відкрити сотні магазинів по всьому світу. Але хочу зазначити, що я не вірю в єдиного ментора чи наставника. До мене часто звертаються: “Чи можеш ти бути моїм ментором?” і я завжди ставлю питання: “Чому я і в чому конкретно, ти хочеш менторство та наставництво?”.
В спорті все можна розділити на десятки, а той сотні компетенцій, і якщо хтось добре бігає, то це не означає, що він може бути наставником з плавання. В бізнесі так само: якщо хтось вміє добре виробляти товар, то це не означає, що він може бути наставником з продажів. Ідея спільноти Board полягає в тому, що ми один для одного являємося менторами та наставниками. У кожного з нас є свій унікальний досвід і ми можемо ним ділитися. Якщо одна людина ділиться своїм досвідом, то його отримує понад 450 людей, а це нові ідеї, формат.
Для мене слово “ділитися” англійською sharing, це обмін всіма нашими знаннями, досвідом, компетенціями, зв’язками. Так ми підсилюємо один одного і стаємо сильнішими.
Як вибудовуєте атмосферу довіри між учасниками та менторами?
Як в світі не існує єдиної церкви, так і в світі не існує єдиних правил, як треба жити. Підприємці, зокрема, вибирають для себе певне середовище. Ми не є ідеалом чи іконою як має бути, але в нас є внутрішні цінності та місія.
Людині, якій це резонує вже не стоїть питання конкуренції, а розуміння, що цінності Board – це чесність, довіра, взаємодопомога та взаємоповага і бажання рости разом.
Як зробити так, щоб люди потрапили в Board з подібними цінностями? Для цього існує ряд етапів.
По-перше, має бути рекомендація від учасника або ментора спільноти. Якщо її немає, то рекомендація має йти від партнера або від засновників Board. Засновники Board є в кожному місці – це команда, яка розвиває спільноту, є її ідеологом. Після зустрічі з даним партнером він може рекомендувати відвідати Board-знайомство потенційному учаснику.
Наступний етап – Board-знайомство. Ми запрошуємо 10-12 людей в яких є вже рекомендація. Раніше це були тільки живі зустрічі в форматі офлайн, а зараз в онлайн форматі. На цих зустрічах ми знайомимося та обмінюємося досвідом. Тим самим ми дивимося наскільки кожен відкритий та готовий ділитися. Після зустрічі засновник має можливість порекомендувати когось з учасників вступити в кандидати учасників Board на 3 місяці.
Через 3 місяці ми робимо загальне голосування і якщо є декілька негативних відгуків і це не суб’єктивна оцінка однієї людини, то існує велика ймовірність, що ми відмовимо кандидату.
Які настрої, тенденції серед підприємців зараз, з якими проблемами найчастіше зіштовхуються?
З початком карантину ми почали створювати різні проекти починаючи з інвестиційного проекту, де можна приваблювати інвестиції в свій бізнес чи вкладати інвестиції в бізнес бордівців до груп, де можна щось купляти чи продавати. Ми прийняли рішення, що якщо нам щось в час карантину треба, то спочатку ми використаємо це в Board аби підтримати один одного.
В нас сильно посилився чат Help desk, де ми допомагаємо один одному вирішувати різні питання та ситуації. Нагальні питання, що виникли на початку карантину, це скорочення податків, витрат на оренду приміщення. Ми швидко почали обмінюватися досвідом, договорами, навіть скриптами, як спілкуватися з орендодавцем і всіма можливими кейсами.
Також ми розділили бордівців за нішами у бізнесі. Наприклад, з’явилися такі групи, як Board agro, Board HoReCa чи Board marketing. Це дало можливість людям комунікувати, вирішуючи свої внутрішні питання пов’язані з бізнесом, ділитися клієнтами, знаннями чи навіть працівниками. Можливість взаємодопомоги дуже сильно підсилила кожного хто був в Board.
Більшість підприємців не були готові до кризи та карантину, не готові морально перш за все. Не готові до того, що буде дуже багато зовнішніх факторів, такі як державні закони, розпорядження, обмеження, що вводилися безпосередньо через карантин. Ось це і стало основною задачею – неготовність перелаштовуватися та змінювати плани.
Плюс багато компаній не були готові до дистанційної роботи і тут знову шляхом обміну досвідом бордівці ділилися один з одним. Як у кого налаштовані процеси, як дистанційно мотивувати команду, які хто прийняв стратегічні та тактичні рішення під час карантину. Це і допомагало один одному, тому що це було з точки зору практики, а не теоретичних знань.
З вашого досвіду, які вміння, скіли має мати власник чи керівник бізнесу, аби втриматися на плаву в кризу?
В бізнесі, якщо виникає якийсь форс-мажор перше, що працює це перехід в “ручний режим управління”.
Як правило, якщо починається якась термінова проблема, форс мажор, криза, карантин на другий план виходять системні процеси. Часто власник, особливо в малому та середньому бізнесі, змушений повернутися і в ручному режимі разом з керівником управляти бізнесом, принаймні на короткий період.
Друге, це те, що власник, на мій погляд, має бути добрим продажником та вміти вести переговори. В даний час дуже часто потрібно повернутися в операційний бізнес заходячи через відділ продажів. Тобто, спочатку у відділі продажів подивитися, що потрібно посилити, тому що гроші – це як повітря для бізнесу, без них неможливо. Наступне, що варто робити це максимально збільшувати прибуток та відстежувати витрати, тобто управління бюджетом мусить бути.
Також є сенс, подумати, що буде якщо через місяць, два, півроку, карантин не закінчиться, спланувати потенційний сценарій і що необхідно робити в тому чи іншому випадку. Визначення подальших кроків, якщо будуть різні результати, різні плани розвитку, щоб їх було кілька і вони відрізнялися не тільки по часу, а й при найгіршому і найкращому варіантах: “Що ми будемо робити, якщо…?”.
Говорячи про скіли, то звичайно, це має бути максимальний спокій. Керівник, управляючий компанією – це лідер, і йому властиво вести за собою, особливо в тяжкий період. Максимальний спокій, дисципліна, фокусування на результатах та ефективності, мінімізація витрат. Якщо зменшується актив компанія виживе, а якщо компанія неліквідна це значно ускладнює задачу і може призвести до краху. Тут має бути максимальний контроль ліквідності компанії.
Ви маєте власний бізнес та співзасновник соціального проекту. Як справляються з навантаженням?
По-перше, в мене найкращі партнери в світі, і всі бізнеси, в яких я не беру участь операційно, ними займаються мої партнери і вони хороші люди, вже не кажучи, що вони професіонали своєї справи.
Для мене дуже важлива порядність і я вибираю партнерів з точки зору чесності, практично у всіх напрямках. У групи компаній Мир весов є керівники проектів, які безпосередньо займаються розвитком і є чітка організаційна структура, де кожен розуміє за що відповідає.
Я більше займаюся стратегічними речами, маркетингом, нові продукти, ідеї, зазвичай мої. І звичайно я несу відповідальність за корпоративну культуру всередині компанії, щоб те, що я заклав першочергово, як фундамент корпоративної культури, транслювалося на всіх рівнях: і керівників, і працівників, і всіх хто так чи інакше причетний до команди.
Друге – це тайм-менеджмент. На жаль, в нас немає можливості купити час, але в нас є можливість викупити час інших. Я викуповую свій час, завдяки професіональним працівникам та асистентам, які мені допомагають виконувати ряд операційних задач та планувати час.
І третє. Всього у світі не зробиш, завжди треба вибирати, що для тебе краще, і розуміючи, що всього не встигнеш треба навчитися визначати ключові задачі і те, що тебе драйвить.
Фото надані спільнотою Board.