Юрію Грицаку 30 років, за освітою будівельник, в минулому працював в IT-сфері. Після народження сина зрозумів, що хоче відкрити сімейне кафе в Винниках, де могли би відпочивати і дорослі, і діти. Нестача часу на сім’ю змотивувала Юрія займатися власним бізнесом. Наш герой пройшов курси ведення бізнесу та отримав грант від Міжнародної організації з міграції і найближчим часом зможе відкрити кафе для відвідувачів. 
Як проходило навчання? Що ви здобули під час проходження курсів?
Курси насправді дуже цінні. Ідея з відкриттям кафе виникла ще до гранту, тому я шукав інформацію про ведення бізнесу самостійно. Та одного разу я натрапив на групу з пропозиціями і грантами для учасників бойових дій. І там був грант від Міжнародної організації з міграції. Тому вирішив спробувати. На курсах я, як губка, намагався витягнути побільше інформації для себе. Там були лекції з основ бізнесу та оподаткування, також опис бізнес-плану і його захист. На навчанні глибше відкривали теми, які безпосередньо торкаються ведення підприємництва.
Що вам найбільше сподобалось у навчанні?
Мені сподобалось подання інформації, викладання було насичене, змістовне та інтерактивне. Не було зайвих даних. Було максимально багато корисної інформації в обмежений час, що я аж не встигав записувати за лектором. І було дуже багато справді важливих тем.
Чи допоміг грант у відкритті власного бізнесу?
Так, бо якби я за свої гроші шукав професійне обладнання, то я б полював на найдешевші пропозиції, безкоштовну доставку. А завдяки гранту я вибрав офіційних представників, які можуть надати це обладнання. І МОМ проплачує їм мою накладну. Завдяки гранту ми придбали два кухонні столи, бойлер, кухонний душ для раковини і теплову вітрину, де стоятиме різна випічка.
Розкажіть детальніше про ваш бізнес. Чим ваше кафе буде особливе?
Я хочу, щоб це кафе стало місцем сили, де збиратимуться сім’ї з дітьми і молодь. В Винниках просто немає зон відпочинку, де можна було б провести своє дозвілля. Максимум, що є – це кава на виніс і все. І от через цю потребу і виникла ідея кафе. Також фішкою нашого кафе будуть живі мурашки, які житимуть в спеціальному формікарії. Такого кафе ще немає в Україні, та і взагалі в світі. Авторкою цієї ідеї є моя дружина, вона більш творча. Мурашки будуть цікаві і дітям, і дорослим. На них можна довго дивитись, вони заспокоюють своїм бігом з одного місця до іншого. І догляд за ними не важкий.
Який вектор розвитку вашого бізнесу?
Хочеться зробити кафе місцем об’єднання людей. Щоб було комфортно і дорослим, і дітям. Далі планую виділяти частину прибутку на потреби армії на волонтерських засадах. Також хочеться розвивати мережу закладів і відкрити таке кафе в Львові, щоб не потрібно було їхати в Винники, щоб відпочити в кафе “Coffee Ant”. Але в Львові відкрити такий заклад дуже дорого.
Чи вважаєте ви відкриття свого бізнесу як певну терапію після перебування у зоні бойових дій?
Насправді, так. Коли ти занурюєшся в роботу повністю, то це тимчасовий ефект, бо потім повертаєшся додому і сімейні проблеми не вирішуються самі собою. А бізнес об’єднує сім’ю, змушує більше думати над майбутнім, а не зациклюватись над тим, що є зараз. Адже ти постійно думаєш про розвиток, нові фішки, про подальші дії. І не зациклюєшся на робота-дім-робота тільки для того, щоб заробити гроші на життя.
Чи вважаєте свій бізнес певної можливістю змінити щось в суспільстві?
Я вважаю, що я займаюсь цією справою більше для суспільства, ніж для себе. Мені цікаво, щоб діти розвивались, а не тільки сиділи в телефонах чи розносили все на вулиці. Це теж частина розвитку, але хочеться, щоб це було в мирних межах і не вело до деструкції. Також це простір для дорослих, щоб вони мали можливість і місце для зустрічей і обговорення своїх планів. Мені хочеться, щоб тут діти могли відпочити від батьків, а батьки від дітей.
Розмовляла Ольга Гах