Ольга Воронюк – мама двох дітей та ветеранка конфлікту на сході України. В 2015 році розпочинала свій шлях як волонтерка, а потім поїхала на схід. Молодшій доньці на той час було всього 7 років. Коли повернулася додому, гостро постало питання заробітку. Ольга вирішила стати дитячою аніматоркою. І зараз працює над розвитком свого бізнесу.
- Коли я дізналася про програму МОМ, якраз перебувала у лікарні. В мене опустилися руки, адже подумала, що здоров’я не дозволить мені взяти участі в проєкті . Але я зібралася з силами та спробувала!
До навчання я трохи займалась бізнесом, але ніколи не думала про самопрезентацію чи рекламу. На початку я трохи закупила потрібних фарб, думала, що додатково буду займатись аніматорством, окрім основної роботи. Я була військовослужбовицею і лише думала зробити собі додатковий дохід. Працювала рідко і багато уваги не це не витрачала. Проєкт МОМ змусив мене все переосмислити: я зрозуміла, що можу робити оголошення в інтернеті,можу вести активно свою сторінку в соцмережах та продавати свою продукцію, а чому ні? Я маю багато знайомих, була волонтеркою, активісткою. 14 жовтня долучилася до дійства – свята Покрови при церкві.. Там розмальовувала діткам малюнки на руках хною, яку отримала як грантову підтримку від МОМ.. Так я себе і рекламую, бо люди підходять, бачать, чим я займаюсь , дивляться на результат. Займаюся саморекламою, одним словом. Люди підходять, а я їм розповідаю, що працюю дитячою аніматоркою, декорую весілля гарячим димом та холодними фонтанами.
Я взяла участь в цьому проєкті та отримала грант! Я справді хотіла його отримати. Я писала, дзвонила, підготувала усі документи. Звісно було трохи тяжко, але то такий азарт, коли ти знаєш, що ти маєш реальну можливість отримати обладнання і воно тобі дійсно потрібне. Бо коли ти повертаєшся зі служби, то без підтримки дійсно важко.
- Які у вас враження від навчання?
- Коли ми проходили навчання, мені було дуже цікаво. Я дізналась багато нової інформації. Наприклад, правила створення візитівки: емблему треба писати з лівої сторони вгорі, візитка має містити два-три кольори, не більше. Коли придумувала назву, то зрозуміла, що мій варіант “Важкий дим” не підходить, бо назва обтягуюча, а треба щось феєричне, легке, щоб був вау-ефект. З навчання отримала багато нової інформації, навіть про те, над чим раніше не задумувалась. Виявляється, що навчатись дуже класно і корисно.
- Розкажіть, будь ласка, про ваш бізнес. Як виникла ідея?
- Я дитяча аніматорка. В якості гранту я отримала від МОМ хну для розпису, акрилові фарби, аквагрим. До того я собі купила швейну машинку за власні кошти, щоб можна було підшивати костюми. Для весіль я отримала генератор диму. Ще собі купила пульт управління для феєрверків. В майбутньому планую назбирати грошей на генератор снігу і машинку для конфетті. Хоча сам бізнес не стабільний. Наприклад, цього місяця я мала чотири замовлення на весілля і заробила 6 тисяч, це не враховуючи феєрверки, заробіток суто з генератора. А сама ідея виникла через те, що я люблю бавитися з дітьми. Я раніше займалась цим як хобі, а тепер активно взялась розвивати свій бізнес.
- Які у вас є бізнес-плани?
- Поки аніматорство і “Важкий дим” на весілля. Ще планую додаткову апаратуру купити. В подальшому я б хотіла бути ФОП третьої групи і замовляти собі салютні установки, бо тоді можна працювати під час карантину. Якщо працювати суто на цих послугах, то тоді заробіток нестабільний: сьогодні є замовлення, а завтра немає. А щоб більш-менш стояти на ногах, то треба стабільний дохід. Я ще думала давати уроки малювання дітям хоча б два рази в тиждень, але я не маю відповідної освіти. Ще треба зробити собі гарні візитки, які будуть заохочувати клієнтів. В Золочеві разом зі мною троє людей займаються димом на весіллях, наскільки я знаю . Бо до нас переважно приїжджають зі Львова, тому треба бути більш конкурентноспроможною. Але зараз ця послуга втратила в ціні, заробляю на цьому 1400 грн за одне замовлення. Для мене є плюсом те, що я учасниця бойових дій і якщо в мене є одне весілля в суботу, то я зранку їду безкоштовно електричкою чи маршруткою в Львів, купую лід, приїжджаю додому, переодягаюсь і їду на весілля. І на весіллі той дим горить. Поки все нагріється, то це забирає 40 хвилин, а до 5 хвилин він димить і ти заробляєш гроші. Хіба це погано? Я вважаю, що це добре.
- Чи є для вас ваш бізнес певною психотерапією після повернення з війни?
- Мене сильно тягне назад до армії.Навіть коли я почала власну справу, займаюсь нею, я ніби відволікаюсь трохи. Але думками я там. В мене чоловік не хоче назад в армію, а мені хочеться. Мені подобається дисципліна, досягнення, які ти там здобуваєш, форма. Робота мене відволікає. Ще плюс мого бізнесу в тому, що я не піду працювати на когось. В мене такий характер, що якщо я буду бачити несправедливість, я мовчати не буду. Тому мені краще працювати на себе, так спокійніше.
- Чи впливає ваш бізнес на суспільство? Якщо так, то як?
- Звичайно так! Весілля стають кращими! По-перше, щодо дитячого аніматорства, то він дуже впливає. Бо там з дітьми я граю ігри, які ми в дитинстві грали. Зараз діти забули багато чого, а я їм показую, і їм цікаво, це видно. Ми залізаємо в резинки, в павутинку. Ми граємо бабу Цюцю, вони мене крутять, я їх ловлю. Ми стрибаємо в мішках. Я зачіпаю такі ігри, щоб вони могли розвиватись. Я їм розповідаю загадки, вони їх відгадують. В мене не тільки хімічні досліди, танці і розмальовування обличчя. Я намагаюсь зробити так, щоб це було корисно дітям. Щодо весіль, звичайно, що моя справа класна і корисна, бо це незабутні спогади для молодих. Коли просто танець, то не дуже гарно виглядає, а коли запускаєш дим, то виглядає набагато краще. Ще і потім запалюємо феєрверки, то взагалі виглядає супер! Тому, якщо ви плануєте своє весілля у Львівській області – тепер ви знаєте до кого звертатись.
Розмовляла Ольга Гах