logos

“Дівчата”: батальйон бджіл Вікторії Руднєвої

Вікторія Руднєва – служила в Державній прикордонній службі України, чотири роки перебувала на передовій сходу України. Але через те, що весь цей час вона не бачила своїх доньок, вирішила в березні повернутись додому в Павлопіль, Донецької області. Виїжджати з містечка не збирається і активно розвиває в ньому свій бізнес: бджолярство і виготовлення свічок.

  • Розкажіть більше про свій бізнес. З чого все почалось?
  • Я займаюсь бджолярством. Почала цього року, в мене є вулики, бджілки… Мій бізнес – це сезонний заробіток, тому, щоб не сидіти без діла, я потрохи почала виготовляти свічки. Зі своєї вощини я їх і роблю. Вони спочатку були прості й одного кольору, але потім, після знайомства з постачальниками,  свічки в мене вже різнокольорові та з травами. Рослини ми збираємо з доньками на ланах власноруч, так проводжу час з дітьми і заодно для справи корисно. А все почалось дуже цікаво. Одного разу я прокинулась і сказала чоловікові: “Давай спробуємо займатись бджолярством”, а він мене спитав, чи я зійшла з розуму: “Куди тебе постійно тягне твій екстрим!?” – сказав. І він запропонував поїхати до друзів, в яких є пасіка. Ми поїхали, я подивилась на це все і вирішила спробувати. Чом би й ні? і . А про проєкт мені розповіла подруга. Вона вмотивувала мене взяти участь.
  • Як називається ваша торгова марка?
  • Вона буде називатись просто – “Дівчата”. Бо всі бджілки дівчата. А на емблемі буде бджілка в касці. Через те, що тут зона бойових дій, бджолам теж не легко збирати мед під обстрілами. По-друге, бджола живе 40 днів, і мед збирають тільки дівчата.
  • Ви отримали грант. Як саме це допомогло вашому бізнесу?

Завдяки грантовій підтримці МОМ я отримала шість великих вуликів та радіально-хордіальну медогонку. В мене медогонки не було і я її раніше орендувала в сусіда.. А тепер в мене заробіток може бути ще й з того, що інші приходитимуть до мене викачувати мед за певну плату. Але свою медогонку я не дам в чужі руки. Ще в мене є бочка для зберігання меду. В мене були бідони, але коли здаєш мед, треба бочки. Я трохи не розрахувала, бо зараз запропонували програму зі здачі меду двохсот літровими бочками. Приїжджає з заводу машина і забирає. Але таку бочку ми купимо самостійно наступного року.

  • Розкажіть тепер про навчання, яке ви проходили. Які у вас враження від нього?
  • Навчання проходило онлайн. Мені дуже сподобалось те, що ми не просто читали по книзі, а ставили питання, нам пояснювали все, розбирали і бізнес кожного в принцип. Ми писали про те, хто чим займається і кожному пояснювали, що і як працює і як робити свій бізнес. Про продаж розповідали, що людині все треба донести. Я, наприклад, дізналась, що мало того, що людина замовила в мене свічку, треба ще зберігати її контакти. І я недавно відправляла пакунок зі свічками в Ужгород і поставила туди маленьку баночку меду, щоб люди знали, що є ще й така продукція. А ще через тиждень дзвоню до своїх клієнтів, щоб дізнатись, як їм моя продукція, чи всім вони задоволені. Пізніше людина передзвонює і замовляє ще декілька наборів свічок. Також пояснювали, як робити сайт і яку інформацію потрібно там вказувати. Розповідали про ФОПи, як з цим працювати, про податки, про рекламу. Мені було дуже корисно. Ще навчання сподобалось через те, що ми всі там однакові, всі ветерани АТО. Ми переписувались в чатах і дізнавались, як в кого справи, допомагали одне одному. Загалом, навчання дуже сподобалось.
  • Як плануєте розвивати свій бізнес?
  • По-перше – це розширення. Планую наступного року розширитись до 25-ти вуликів. Тобто ми спробували займатись цим і у нас вийшло. Тому потрібно збільшувати потужності. Ще в інтернеті я бачила вощину прямо в банці. Також хочу зробити апібудинок – це лікування бджолами, коли люди лежать на вуликах і цим жужанням і імпульсами лікуються. Але це буде десь наступного року. Також хочу робити соти в банках, коли бджоли несуть мед безпосередньо в цю банку. Мед в сотах дуже цінний.
  • Чи сприймаєте ви свій бізнес як психотерапію?
  • Це моя віддушина. Бо коли ти чотири роки в цьому пеклі, бджоли допомагають відновитись морально. З бджолами не можна робити різких рухів, вони просто покусають. Це спокій, рівновага. І це такий адреналін, який я отримувала на війні, бо кожен вулик, який ти відкриваєш, по-різному пахне, по-різному поводить себе.
  • Що в суспільстві може змінити ваш бізнес?
  • В мене екопродукт, зовсім немає хімікатів. Я використовую тільки дерево, ніякого пластику. Тобто мої клієнти не псують собі здоров’я. А щодо свічок, то я використовую натуральну вощину, трави,і все це без добавок. Одним словом – екопродукція.

Розмовляла Ольга Гах

Події
Чим ми можемо бути вам корисні?

Зв’яжіться з нами, якщо у вас виникли запитання.