Більшість людей вважають інформацію про особисті фінанси – приватною. Припускається, що некоректно запитувати скільки ти заробляєш, та чи є в тебе фінансовий запас. Можливо і так, але це правило точно не має стосуватися людей, які ведуть спільну бізнес-діяльність. Мені не завжди вдавалося донести цю думку до власників бізнесу, нерідко партнери включали інформацію щодо особистих фінансів у ранг теми “табу”.
Фінансова криза 2020 показує всім співвласникам, чиї бізнеси зупинилися повністю чи частково, що ЖИТТЄВО НЕОБХІДНО кинути все та поговорили з партнером про особисті фінанси.
Я не буду вас переконувати. Прочитавши цю статтю, де я розповім вам історію двох різних бізнесів і партнерств, ви самі вирішите чи почати з партнером відверту розмову за чашкою кави (або збігаєте за чимось міцнішим).
Перед тим, як почати, хочу НАГОЛОСИТИ – критичні ситуації або об’єднують людей і роблять їх стосунки ще міцнішими, або розводять у різні сторони.
Принципово криза розділить власників на три різні групи:
- Партнери, чиї стосунки стануть ще міцнішими.
- Партнери, які точно зрозуміють, що треба розходитися і планують план мирного бізнес-розлучення.
- Партнери, яких криза розведе по різним куткам і спровокує на «непорядну» гру, за принципом «хто сильніший, той і правий».
В якій з цих груп опиниться ваше партнерство, залежить тільки від вас та від вашої здатності відверто розмовляти з партнером. Розмова про особисті фінанси, має бути першим кроком (не єдиним, але першим). У бізнесі є видима та невидима частина айсбергу. Фінансовий результат компанії – видима частина. Особисті фінанси власника – невидима.
Більшість ефективних власників бізнесу вже зробили наступні кроки (ПЕРЕВІРТЕ чи зробили їх ви):
- Зробити аналіз фінансової стійкості компанії. Зрозуміти чи має компанія достатній робочий оборотний капітал. Для цього треба зробити спеціальний антикризовий баланс.
- Оптимізувати витратну частину бюджету – якщо компанія має хоч якийсь прибуток, то в ідеалі до точки беззбитковості.
- Якщо висновки показують, що компанія певний час буде збиткова, а внутрішнього резерву немає – почати пошук зовнішнього фінансування (від власників бізнесу, від третіх осіб).
- Якщо немає внутрішніх резервів, якщо немає змоги швидко залучити зовнішнє фінансування – тоді власники мають повністю зупинити діяльність компанії (можливо навіть ліквідувати).
Якщо цей аналіз показав вам ситуацію №2, №3, або №4, то ви не зможете уникнути розмови із співвласником про особисті фінанси.
Пропоную розглянути ДВА КЕЙСИ, які допоможуть побачити невидиму частину айсбергу, натрапивши на який, ваш човен бізнес-партнерства може піти під воду.
Кейс 1: «Я тактовна людина і про власні фінанси з партнером не розмовляю»
Три партнери, один керуючий бізнесом, двоє інших вийшли із операційної діяльності і мають інші бізнеси. Керуючий партнер отримує і заробітну плату і дивіденди, два інших партнери – тільки дивіденди. Керуючий партнер для оптимізації бюджету, звертається за допомогою, щоб партнери повернулися в операційну діяльність та допомогли йому, так як бюджети стали менші, а роботи, щоб досягти результату треба зробити більше і йому потрібна допомога партнерів. При цьому партнери домовляються, що на невизначений період заробітної плати та дивідендів у них не буде.
Один з партнерів обіцяє «зробити роботу», але не робить вчасно, не робить якісно, на перемовинах фізично присутній, але по суті відсутній (думає про інше). Що систематично викликає незадоволення партнерів.
Далі партнери починають обдумувати чому так відбувається, не знаючи ситуацію напевне. Це привело їх до думок, що необхідно описати схему розмежування в бізнесі, якщо так піде і далі: “Не хочеш вкладати в бізнес, коли потрібна допомога, то давай думати як будемо розходитися”.
Партнери звернулися до мене з проблемою, яку вони бачать (на поверхні).
Що не бачать партнери в цій ситуації?
В чому реальна причина такої поведінки партнера?
Я даю питання партнеру, який не виконує того, що хочуть інші:
Який у вас склад сім’ї?
Дружина, дитина до 1 року і на моєму забезпеченні мама і сестра.
У вас є особисті збереження, і скільки ви зможете на них протриматись?
Два місяці.
Ваш інший власний бізнес прибутковий?
Ні, у мене там ще є кредитні зобов’язання, які наразі не можу виконати.
Якщо ви свій час будете витрачати на спільний бізнес з партнерами, це дасть вам швидку можливість заробити для того, щоб забезпечити свою родину?
Ні.
Ось вам і реальна причина чому партнер не МОЖЕ зараз витрачати час на цей бізнес без отримання мінімального для себе доходу. Ці відповіді були одкровенням для партнерів – вони вважали, що особисте фінансове забезпечення у нього є. Вони не знали реальної ситуації свого партнера, а він боявся їм про це відверто сказати.
Вони не розуміли, що він «загнав» себе в таку ситуацію. Так, він зробив неправильні певні дії. Але партнерство – це не про те, що потрібен зробити ти! Партнерство – це про те, що ми можемо зробити один для одного і для власної справи, розуміючи ситуація і позиція кожного власника.
Знання фінансових справ партнера, знання якості сімейних відносин партнера – все це може здаватися не про бізнес. Хтось скаже, що ці питання не тактовні. Але відверта розмова врятувала вже багато бізнесів та бізнес-партнерств. Розуміння цих питань, дає можливість прокласти вірний маршрут бізнес-човна. Вірний, саме для цих партнерів.
ВИСНОВОК: Ваша «тактовність» може коштувати вам бізнесу
РІШЕННЯ, яке було прийнято партнерами – знайти можливість виплачувати партнеру суму грошей, яка йому потрібна для мінімального забезпечення родини (протягом 6-ти місяців) та рахувати ці кошти авансом по дивідендам.
РЕЗУЛЬТАТ: прийшли з питанням, як розійтися, бо немає розуміння, пішли з бажанням працювати та зміцнілими стосунками.
P.S. Особлива вдячність (на рівні мокрих очей) була у партнера, якому простягли руку допомоги у важку хвилину, а не вдаривши по голові веслом викинули з човна.
Кейс 2: «А чому ризикувати своїми активами маю саме я?»
Нещодавно розмовляла з двома партнерами. Їх бізнес, як і багато інших наразі терпить збитки. Вони не готові закриватися, мають надію, що зможуть піднятися і розвивати компанію далі. Бізнес-резерви вже майже вичерпані. Партнери розуміють, що без додаткового фінансування не обійтись.
Як з’ясувалося на відкритій розмові – один з партнерів має певні особисті фінансові резерви, але оскільки бізнес 50 на 50, то хоче, щоб і його партнер доклав зусиль, щоб згенерувати кошти та врятувати бізнес. Інакше в нього складається відчуття, що це не справедливо! І це дійсно так. Одне з правил партнерства – «Партнери відповідають як за прибутки, так і за збитки компанії згідно своєї долі в бізнесі».
Розмовляючи відверто, приходимо до розуміння, що питання фінансування бізнесу у випадку довгострокових збитків ніколи не обговорювалось раніше. Партнери не володіли інформацією про особистий фінансовий стан один одного.
Одному з партнерів наразі дійсно «легше» профінансувати бізнес особистими грошима, ніж іншому. Але як правильно домовитись? Це рішення має означати, що один партнер має ризикувати і втрачати прибутки, які міг би заробити за ці гроші (наприклад, якщо б дав їх у борг комусь під відсотки).
ВИСНОВОК: між партнерами мають завжди бути ціннісні, але справедливі ділові стосунки. Стосунки, які будуються на довірі, але вигідні для обох сторін.
РІШЕННЯ, яке прийняли партнери – взяти гроші на підтримку бізнесу у одного із власників, вважати їх кредитом бізнесу під відсотки, які будуть нараховуватися щомісяця. При цьому, якщо бізнес не зможе повернути тіло кредиту разом з відсотками за два роки, то відповідальність за ці гроші власники несуть разом, згідно своєї долі в бізнесі.
РЕЗУЛЬТАТ: партнери зрозуміли, що вони не домовились про те, що повинні бути (чи не повинні бути) особисті активи (не тільки гроші) на підтримку бізнесу у кризовій ситуації. Заробляли однаково, але один зберігав частину коштів, а другий – ні. Взяти кредити у третіх осіб або в банку у них змоги не було. Всі ці питання “А що буде якщо …” обговорюються на старті партнерства.
Спитай себе “Чи дійсно я зробив максимум, щоб відверто поговорити зі своїм партнером про все, що мене турбує?”
Зазвичай, партнери відповідають на це питання «ні», багато питань я замовчую і мені важко почати відверту розмову, бо це мій друг (родич), незручно, боюсь образити…Ви можливо знаєте, що я багато років веду бізнес у партнерстві зі своєю мамою (хто може бути ближчий?), але ми давно домовились:
- Найвищою цінністю для нас є близькі стосунки.
- Партнерські стосунки в бізнесі ми будемо вести згідно всіх правил партнерства.
І це працює.
Перше, що ви можете зробити для свого партнера та побудови сильного партнерства, це:
- Завантажити список «25 правил ПАРТНЕРСТВА» – моя авторська розробка, перевірена роками та сотнями партнерських домовленостей
- Приєднати себе і партнера до Telegram каналу «Ковальчук=Партнерство», де я публікую інформацію, яка допомагає партнерам будувати міцні бізнес-стосунки.
Це дасть вам і вашому партнеру розуміння, чи готові ви дійсно до партнерського бізнесу та побудови СИЛЬНИХ партнерських відносин, які засновані на довірі, але з чіткою домовленістю, яку виконує кожна із сторін. Якщо ваша відповідь буде «так», то ми продовжимо з вами знайомство, і я покажу вам наступні кроки.
Катерина Ковальчук, експерт з будування міцних партнерських стосунків і бізнесів, тренер програми Executive МВА Львівської школи керівників бізнесу.