Як показує світова практика є успішні світові держави з демократичним устроєм та авторитарним устроєм. Не менше держав з такими ж типами устрою є неуспішними та бідними. Спроби пошуку форми управління не впливають на успішність чи неуспішність, бо форма є лише оболонкою, в якій відбуваються процеси. Саме так, успіх чи провал у розвитку залежить не від функцій, які виконують чиновники, а від кількості їх дій – правильних, неправильних чи бездіяльності.
Отже, демократична чи авторитарна форми управління лише є системою взаємодії процесів у державі та системою формування цілеспрямованих дій. Головним же чинником є спрямованість цих дій або на збагачення окремих людей і матимемо корумповану державу або комфортний розвиток громадян і матимемо демократичне розвинуте суспільство.
Неможливо зробити висновок, досліджуючи лише форми організації влади. Необхідно аналізувати ідеологію та спрямованість дій. Дії формуються під впливом національної ідеї та національного прагнення. Національна ідея передбачає, як правило, наявність лідера – батька чи матері нації – Ататюрк, Ганді, Гітлер, Франко, Муссоліні, Вашингтон, Кім Ір Сен, Мао Цзедун, Лі Куан Ю, Тетчер. Ці всі люди були лідерами-диктаторами. Як бачимо з цього списку, є позитивні лідери, а є негативні. Але усі без виключення користувались шаленою популярністю своїх націй.
Як показує практика, найбільш ефективно і швидко розвиваються авторитарні системи. Прикладом є історія Сингапуру або стародавня історія Франції чи Великобританії. Це цілком закономірно, бо при авторитарній системі не витрачається зайвий час на дискусії, а відбувається цілком чітке досягнення цілей. Але авторитарні системи у більшості випадків приводили до культу особистості і втрати лідером зв’язку з реальністю, що у результаті призводило до кризових ситуацій аж до розпаду країн.
Але у ефективних економічно розвинутих авторитарних країнах є одна суттєва особливість, яку ми перевірили в організаційному розвитку компаній на мікрорівні. Щоразу ця особливість побудови системи давала однаковий дуже швидкий позитивний результат у розвитку. Ця особливість і є вирішальною у відмінності між успішними та неуспішними державами.
Ця особливість полягає у тому, що найбільш ефективною системою розвитку є проектно-процесна система, в якій процеси верхнього рівня організовані за демократичною системою і відповідають за стратегічні та організаційні правила та системи, а нижній рівень цієї структури організований за принципом процесно-проектної авторитарної системи з чіткою вертикаллю управління та прийняття рішень. Іншими словами, чисто демократична чи авторитарна системи мають високий ризик провалу, аніж поєднання через проектно-процесну структуру одночасно обох систем.
Не є секретом, що більшість компаній дуже швидко розвиваються і приростають в об’ємах у перші роки розвитку, коли керівник-власник управляє компанією авторитарно та, у більшості, керуючись своєю вродженою інтуїцією. Проблеми в організації починаються від 20-ти працівників, коли авторитарна форма починає давати збій у системі і гальмує розвиток системи. Нові працівники уже відрізняються ідеологічно від перших працівників і не так переймаються ідеологією компанії, а лише виконують свою роботу. Успішні власники на цьому етапі впроваджують процесно-проектну структуру і при цьому формує проектну демократію, в якій керівники проектів підпорядковані загальній стратегії та мають на неї вплив, але всередині малих проектів (до 20-ти чол) вони застосовують авторитарне управління. В іншому випадку, всі функціональні структури, відмінні від процесних тримаються лише на харизмі власника і, як тільки власник трішки відходить від прямого управління, одразу результати діяльності суттєво погіршуються. Багато експертів пропонують вирішувати проблеми виходу власника з операційної системи через додаткові метрики чи через впровадження додаткових функціональних елементів, але все функціональне в сучасному світі уже не розвивається. Зовні здається, що ситуація контрольована, але, насправді, в таких організаціях все дуже критично.
От уявіть собі, що власники компанії у кількості 100 працівників замислили вирости за рік у два рази. Це неможливо, скажуть звичайні управлінці. А якщо застосувати симбіоз систем то можливо вирости і у три рази. Коли аналітичні дані та демократична дискусія на верхньому рівні формують цілі для проектів нижнього рівня, верхня система розробляє процеси та формує алгоритми дій для працівників, тоді на нижньому рівні кожний керівник проекту авторитарно досягає у невеликому колективі чіткого виконання дій та процесів і досягнення поставлених результатів. Ріст під час кризи так само можливий за рахунок приросту організованих авторитарних проектів у поєднанні з демократичним стратегічним управлінням.
Такий принцип застосовується в усіх успішних арміях, зокрема армії США. У генеральному штабі застосовується демократична система формування цілей та процесів, а на рівні загонів присутнє авторитарне виконання завдань і досягнення цілей за будь-якої ціни.
Саме такою системою і організовані всі успішні, на перший погляд, авторитарні держави світу і так само організовані усі успішні світові компанії. Це метод активно застосовуємо і ми у розвитку компаній учасників Всеукраїнської асоціації керівників бізнесу. Наша ціль – це розвиток професійних бізнесів, які будуть основою професійної успішної держави Україна без революцій та надмірного популізму.
Руслан Бельтюков – президент ГО Всеукраїнська Асоціація Керівників Бізнесу – UABL