Європейці поступово знайомляться та починають купувати українські товари і послуги, адже довіра до українського виробника в Європі крок за кроком зростає.
У нас є чимало прикладів, як українські бізнесмени стали успішними на Заході і чий приклад може стати в нагоді для інших підприємців, які планують вийти на ринки країн ЄС.
Ми поспілкувалася з Олександом Шияном – співвласником шоуруму вечірніх та весільних суконь у м. Дюссельдорф і, за сумісництвом, керівником Німецько-українського інформаційно-культурного центру про відкриття власної справи та бажання популяризувати українське за кордоном.
Розкажіть про ваш досвід підприємницької діяльності.
Останні 26 років я проживаю в Німеччині, в місті Дюссельдорфі. Свій бізнес півтора роки тому ми відкрили разом з брендом Ірини Котапської з Чернівців. Вона виробляє в Чернівцях весільні та вечірні сукні, а тут, у Німеччині, ми відкрили шоу-рум. Так, намагаємося підтримувати творчі вироби талановитих українських дизайнерів.
Чим займалися до того, як вирішили почати власну справу?
До переїзду в Німеччину я працював в системі цивільної авіації, в аеропорту “Бориспіль”. Коли приїхав в Німеччину продовжив роботу за фахом. Працював в аеропорту Дюссельдорфі і в 2004 році нам вдалося розбудувати повітряне сполучення між Києвом та Дюссельдорфом спільно з авіакомпанією Міжнародні авіалінії України.
Українські виробники, зокрема підприємство Ірини Котапської, вже чимало років намагається вийти на ринок Європи представляючи свою продукцію на міжнародних виставках.
З пані Іриною ми познайомилися в 2018 році під час виставки, які традиційно відбуваються в Німеччині, тому числі в Дюссельдорфі, виробників сегменту моди.
Розглянувши та обговоривши можливість забезпечити бажаючих споживачів продукцією ми відкрили в Дюссельдорфі салон, де охочі можуть познайомитися з новими колекціями та придбати сукні від Ірини Котапської.
Вже багато років на громадських засадах очолюю Німецько-український інформаційно-культурний центр. Наша головна мета – це сприяння та допомога українцям, що через різні обставини, постійно або тимчасово, проживають у Німеччині, а також Public relations – популяризація культурної та історичної спадщини українського народу. Зараз у формі бізнесу намагаємося також популяризувати талановитих і творчих людей, зокрема вироби Ірини Котапської.
Яку бачите різницю в управлінні між громадською організацією та бізнесом?
Громадська організація – це насамперед забезпечення соціальних програм, а також сприяння в професійній адаптації людей, які з різних обставин потрапили в Німеччину. А бізнес – це задоволення потреб споживачів і намагання запропонувати українські вироби, і в той же час, промоція української творчість та мистецтва. Це зміцнює позитивний імідж нашої країни за кордоном. Зараз ми намагаємося переформатувати наш бізнес і розвивати інтернет-простір, створюємо площадку для онлайн-продажів.
Які настрої серед підприємців в Німеччині зараз?
Незважаючи на пандемію та кризу настрої оптимістичні. В Німеччині передбачена урядом, зокрема Міністерством економіки, допомога бізнесу.
В федеральній землі (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія розташована на заході Федеративної Республіки Німеччини), якій ми працюємо і живемо існує пакет допомоги сприяння бізнесу. Є різні програми та пакети підтримки, які необхідно оформляти підприємцям аби отримати компенсацію. У випадку ліквідації підприємства також передбачена фінансова підтримка з боку держави. Також є певні податкові пільги.
Ми налаштовані оптимістично. Тут в Німеччині є певна державна політика і державні програми, що сприяють розвитку середнього та малого бізнесу. Незважаючи на кризу, життя не припиняється, люди пристосовуються до нових умов та вимог. Часто саме криза примушує нас почати щось робити. Людина починає активно діяти лише тоді, коли виникає певна загроза, у даному випадку добробуту, адже криза в першу чергу несе за собою економічні труднощі у населення.
Китайський ієрогліф, яким позначається криза, складається з двох частин, що означає небезпеку та можливості. Тому для кожного, бізнесу насамперед, криза це нові можливості аби відкрити нові ринки, автоматизувати бізнес-процеси чи перейти в онлайн-продажі.
Чому вирішили заснувати власну справу?
Українські виробники мають потенціал і я хочу популяризувати насамперед українське за кордоном. Україні варто інтегруватися в Європейський Союз та європейське суспільство, зокрема через розвиток підприємництва, ведення спільного бізнесу.
Для мене клієнт – король, тому треба максимально забезпечити побажання і потреби споживача: від якісної продукції до якісного обслуговування.
Яка завдання бізнесу в час кризи?
Не втрачати той рівень та якість, що була до кризи. Не розчаровуватися. Не впадати в депресію і далі наполегливо працювати враховуючи ті обставини, умови та можливості, що є зараз.
Що б ви порадили українському підприємцю?
Перш за все консолідуватися. Наприклад, виробники сегменту моди в якусь спілку чи громадське об’єднання. В Німеччині існують громадські організації, що об’єднують різні напрямки виробників меблів чи сільського господарства. Так значно простіше розбудовувати контакти та діалог з державними установами, торговельно-промисловими палатами, різними інституціями для співпраці. Держава такі професійні об’єднання більше підтримує, ніж окремих підприємців.
Можливостей багато, як в Україні, так і в Німеччині, але треба щоб була команда, консолідована група об’єднана спільною метою.
Фото надані Олександом Шияном