Педагог за освітою, працював викладачем, був активним просвітянином в Стрию. З колегами створив комітет молодіжних організацій, ще тоді відчув у собі лідерські якості та відповідальність за те, що відбувається в суспільстві. З 2000 року почав працювати на державній службі. З 2006 року – міський голова Моршина, з 2020 року – голова Моршинської ТГ.
Руслане, ви уже п’ятнадцять років на посаді голови Моршина і перший рік на посаді голови Моршинської ТГ. Чи побільшало роботи з осені 2020 року?
Звичайно, побільшало. Моршин є найменшим містом обласного значення в Україні. У нас трохи більше 4 тисяч населення, а вже після створення Моршинської обласної територіальної громади – маємо понад 14 тисяч населення. Ми мали одну школу, тепер вже їх сім. Тому, звісно, що тепер роботи більше.
Скільки населених пунктів зараз у громаді?
Зараз чотирнадцять, в тому числі два хутори, одинадцять сільських населених пунктів і місто Моршин.
Як можете охарактеризувати свою роботу за роки на посаді? Які зміни простежуються, зокрема ті, що стосуються специфіки роботи?
Мабуть, найбільшою своєю заслугою я вважаю створення справжньої команди в Моршинській міській раді, яка досить якісно, професійно і прозоро виконує свою роботу. Ми надаємо адміністративні, соціальні послуги, і використовуємо всі можливості для того, щоб залучати кошти для розвитку громади з різних джерел – і з обласного бюджету, і з державного. Мали гарний досвід реалізації міжнародного проекту з реконструкції парку. Все це важливо, і ми намагаємося й надалі продовжувати цю роботу.
Найбільше питань у громад, ми бачимо це в опитуваннях, стосуються проблем в освіті, медицині і в наданні адміністративних послуг. Розкажіть, будь ласка, про стан справ у Моршинській ОТГ.
Мабуть, як і скрізь, нам не вистачає субвенцій з державного бюджету, бо утримання, принаймні заробітна плата педагогічних кадрів – це субвенція. Коли не було сільських територій, ми не дуже це відчували, але зараз бачимо, що мережа сільських населених пунктів, мережа шкіл є такою, що якщо брати калькулятор, то треба забирати половину шкіл.
Але ця формула, як на мене, несправедлива. Вона розрахована на одного учня і не дозволяє нормально фінансувати освітні заклади. Ми намагалися і робимо все для того, щоб виконати свою функцію: ремонтували і утеплювали навчальні заклади, купляли обладнання, але цих грошей, на жаль, не вистачає, якщо говорити про сільські території.
Ми беремо участь в проекті для придбання шкільних автобусів. Деякі такі заходи оптимізації мережі навчальних закладів ми будемо починати впроваджувати цього року, але навряд чи це вирішить всі проблеми. Щодо охорони здоров’я, очевидно, то питання браку коштів тут теж актуальне, тарифні пакети, які ми закладаємо в лікарні, не покривають необхідних витрат. Тому проблеми які є скрізь, є і в Моршині.
Яка ситуація в дошкільних закладах?
У нас є 4 дошкільні заклади. Один з них ми досить довго намагалися, втім згодом таки успішно взяли в громаду, бо це був відомчий садок. На жаль, він потребує значних капіталовкладень для ремонту, але є проект, і сподіваюся, що ми залучимо кошти у потрібній кількості. Інші дошкільні заклади в досить хорошому стані. Щодо охоплення дітей, то воно складає майже 100%. Черги там є, але думаю, що незабаром, коли закінчимо ремонт однієї частини садочка, вони взагалі зникнуть.
Чи розроблений у вас стратегічний план розвитку ТГ?
Коли я став міським головою, це було нашим першим завданням й ми розробили стратегічний план. Зараз, очевидно, що змінилася ситуація в зв’язку зі створенням ТГ. Ще до виборів ми розпочали цей процес. Зараз призупинились, але підготовчу роботу виконано, а нещодавно Асоціація рад Львівщини оголосила конкурс і надає фінансову підтримку для розробки таких стратегічних планів. Ми подалися на цей конкурс, сподіваюся, що виграємо, і таким чином трохи підсилимо цю роботу.
На чому ставите акцент в роботі ТГ в 2021 році?
Цей рік унікальний, з пандемією, фактично зорієнтований на туриста, на туристично-курортну діяльність. І в нас просто катастрофа з бюджетом. Нам би вижити якимось чином. З такими умовами ми намагаємося розробляти різні оригінальні проекти – наприклад, реалізацію пілотного проекту з одночасної вакцинації дорослого населення. Ми хочемо зробити наше місто більш безпечним і для мешканців, і для гостей. Думаю, це допоможе нам увійти в сезон і таким чином виправити ситуацію.
Ми брали участь в проектах місцевого розвитку в цьому році і виграли 6 мікропроектів за рахунок коштів обласного бюджету. Чотири проекти – капітальний ремонт харчоблоків, спортивного залу в освітніх закладах, ремонт даху в Народному домі, і ще один – покращення вуличного освітлення.
Маємо амбітні плани щодо залучення коштів. І одне з найголовніших: дорога для сполучення з найвіддаленішим населеним пунктом ОТГ – селом Долішнім. Зараз виготовляють проект кошторису та документацію.
В 2019 році ви писали листа до Андрія Садового щодо процесу формування Львівської агломерації, і щодо зближення Моршина та Львова в деяких сферах життя, зокрема, у сфері туризму та рекреації. Чи відбувається співпраця в цьому напрямку?
Співпраця відбувається. Ми говорили про агломерацію, як спосіб більшої комунікації. Мене найбільше цікавила промоція, туристична галузь, спільні культурні заходи. Є ідея проводити спільні фестивалі – впродовж кількох днів у Львові, і один-два дні в Моршині. Це все залишається в силі, єдине, що пандемія не дає нам активно розгорнути діяльність в цьому напрямку. На жаль, формалізувати цей процес не вдалося, бо закону про агломерації ще немає. Ми сподіваємось, що найближчим часом Верховна Рада його прийме.
Вас обрали на посаду міського голови, а тепер і голови ТГ, вже вчетверте. Підозрюю, що на це є свої причини. Як ви оцінюєте діалог між вами – Моршинською міською радою та мешканцями ТГ?
Я намагаюся чесно людям пояснювати, і всі досягнення підкреслювати, і ті проблеми, які у нас є. Ще у 2006 році ми запровадили, хоча зараз цим нікого не здивуєш, трансляцію сесій на місцевому кабельному телебаченні, в повному обсязі, без монтажів. Люди дивилися ті дискусії, які були на сесії, захоплювалися цим сесійним серіалом, і багато управлінських речей стали більш доступними для тих, хто цікавився. Ми проводили громадські слухання, я проводив публічний звіт. В перші роки це було своєрідне політичне шоу, бо опозиція намагалася деструктивно проводити цей процес, але надалі всі звикли. Я думаю, що таке спілкування зрештою і дало розуміння людям, що ж відбувається в раді міста.
А як ви охарактеризуєте співпрацю з інвесторами? Чи легко вони зараз заходять в регіон?
Донедавна Моршин мав лише 222 гектари і був забудований дуже щільно. На жаль, частина об’єктів, які опинилися у приватній власності, були заморожені, інвестори працювали здебільшого на вторинному ринку. Ми не могли запропонувати жодного нормального проекту, бо не було достатніх за площею земельних ділянок. Зараз тут відкриваються нові можливості.
Землі, які трохи далі від Моршина, ми теж вважаємо перспективними з точки зору розвитку курортної галузі – це вільні земельні ділянки, і ми готуємося до аукціонів. Зараз вже проголосовані зміни до земельного кодексу, щоправда, вони ще не підписані і не опубліковані. Ми скористаємося можливістю розробки детальних планів території, коригуванням генерального плану, і ми дуже сподіваємося, що інвестори зацікавляться таким унікальним курортом та інвестуватимуть сюди й надалі.
Руслане Яковичу, як я розумію, ви та Моршинська ТГ максимально відкриті до співпраці?
Абсолютно, супровід і все, що в межах наших повноважень гарантуємо. Інвестор дуже бажаний для нас – ми готові йому допомагати та підтримувати його.
Розмовляв Максим Романюк