logos

Як ветеран АТО започаткував власне видавництво

29-річний ветеран АТО Олексій Бешуля родом з Донбасу. До війни був студентом та футболістом, у 2014 році пішов у Збройні Сили України добровольцем. Зараз живе в Києві та заснував власне видавництво  “Пропала грамота”. Про життя з книгами, мілітарну літературу та плани на майбутнє – читайте у статті.

Чому видавництво?

Я завжди любив книги, навіть  на війні тягав з собою з десяток книг у баулі, згодом захоплення переросло в бізнес. Хоч і забігаю наперед, але український книжковий ринок досі лишається вторинним щодо російського, тож я прагну це виправити. Як з’ясувалось у ході роботи, це справді потрібна і актуальна справа. В Україні активно провадить видавничу діяльність біля 100 видавництва, серед яких є як великі видавці, які заповнюють ринок за рахунок об’ємів, так і малі, які найчастіше обирають спеціалізовані напрямки.

Я завжди відкритий до нових пропозицій, готовий братися за незручні теми, невідомих авторів, нестандартні погляди, на все це є попит серед читачів. Крім того люблю займатися організацією книжкових подій у нестандартних для цього форматах, у той час як більшість видавництв обмежуються «спілкуванням з автором». 

Чому назва видавництва “Пропала грамота”?

Мені подобається фільм “Пропала грамота” (український радянський художній фільм кінорежисера Бориса Івченка за однойменним оповіданням Миколи Гоголя. Вперше він був представлений на початку  80-х). Я б сказав, що це один з таких основоположних творів для української культури. Один з небагатьох фільмів, який знятий в Україні та який можна розібрати на цитати. 

Що ви вже встигли видати?

Специфіка видавництва – мілітарна література. Мені поки цікава розробка цієї ніші, вона в Україні практично порожня. Зараз видав 4 книги:  “Закохані в життя, одружені на смерті” – спогади добровольця дивізії «Галичина» Євстахія Загачевського, роман «Львівська братія», що є творчим переосмисленням автора свого життєвого досвіду, «Записки кубанського партизана» Андрія Шкуро та «Чужа війна» Андрія Куліша, що був у Югославії у 90-х роках і описав пережиті події. Книга більше художня, але заснована на реальних подіях.

Чи маєте власні книги?

Дрібниці (Сміється). Я скептично ставлюся до таких речей: коли починаєш працювати з літературою – починаєш розуміти власну недосконалість. 

У 2017 році разом з Дмитром Савченко та Тимофієм Івановим видали “ТежBeSket. Збірка оповідань українською латинкою” – пригодницькі тексти наших сучасників у стилі італійського футуризму та у 2019 році видав книгу “Гендер на хуторі біля Диканьки” – глибоко соціальна драма з неординарним символізмом, елементами трагізму та повною відсутністю традиційної журби.

Що у планах?

З дня на день має прийти тираж споминів “Крізь сміх заліза” Степана Стебельського. У планах спомини про Французький Іноземний легіон, “Історія громадянської війни у США штатах”. На цей рік в планах ще видати 13 книг. Незважаючи на карантин працюю через поштові відправлення- йдуть прямі продажі, планую почати працювати з великими книгарнями.

Довідка:

  • Проект «Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей» впроваджують у трьох пілотних областях: Київській, Дніпропетровській та Львівській. Його мета — сприяти урядові України в наданні допомоги ветеранам конфлікту на сході України та їхнім родинам задля ефективної реінтеграції до цивільного життя, а також активної участі в соціально-економічному розвитку громад.
  • Проект фінансує Європейський Союз і впроваджує Міжнародна організація з міграції.
  • Виконавчий партнер проекту — ГО «Всеукраїнська асоціація керівників бізнесу» (UABL).

Розмовляла Ольга Гординська

Фото з фб-сторінки Олексія Бешулі

Події
Чим ми можемо бути вам корисні?

Зв’яжіться з нами, якщо у вас виникли запитання.